У своїй творах Остап Вишня найбільше атакував слабкості свої, своїх земляків, вважаючи, за Гоголем, що «кому вже немає духу посміятися з власних хиб своїх, краще тому вік не сміятися». Особливо нещадно висміював Вишня слабість в українців інстинкту громадської і національної єдності, їхню інертність, всі ті анахронічні риси в психології та мисленні українця, що так дорого обійшлись і обходяться Україні.
Т. 1 : Усмішки, фейлетони, гуморески : 1919 - 1925. -- 1988. -- 526 с.
Т. 4 : Усмішки, фейлетони, гуморески : 1951 - 1956 ; З неопублікованого : 1934 - 1943 ; Чиб’ю : материалы к истории Ухтинской экспедиции. З листування : "Думи мої, думи мої .." : (Щоденникові записи). -- 1989. -- 605, [3] с.
It is prohibited