Николаев И.Н.Дорогие мои саперы

Автор вступив у Велику Вітчизняну війну командиром саперної роти. Було йому на той час двадцять років, і багато солдатів годилися за віком у батьки своєму командиру. Але це не завадило скластися міцній бойовій дружбі. Ділячи з підлеглими радості та знегоди, ротний усім серцем прив'язався до своїх саперів, і вони відповідали йому тим самим. Спогади І.Н.Миколаєва - як схвильована розповідь про пережите. Це насамперед гімн людям у сірих солдатських шинелях, їхній сміливості, шляхетності, вірності Батьківщині. Книжка не претендує на широкий показ подій. Але читач дізнається з неї багато цікавого про долі людей, які обрали важку та небезпечну професію сапера.