Браян Вілсон. Соціологія релігії

Браян Вілсон. Соціологія релігії: Пер. с англ. – Акта,. 2007

Передмова до англійського видання

Так само, як інші соціальні та природничі науки, соціоло­гія є продуктом західної цивілізації. Але коли природничі науки, особливо економічна теорія з її вузькою спрямова­ністю до нормативної раціональності, легко перемагали культурні комплекси й упередження, пов'язані з умовами їхнього виникнення та раннього розвитку, соціології було значно важче переступити соціальний контекст, у якому вона розвивалася. Соціологія, мовити б, заразилася сво­їм власним предметом, припущеннями й перспективами суспільств, де їй було покладено початок і де потім розви­валося так зване суспільствознавство. її узагальнення зазвичай стосувалися західних суспільств, а світогляд посутньо залежав від культур, у рамцях яких практикува­ли самі соціологи. Навіть у тих випадках, коли з антропо­логії до цієї дисципліни вливалася нова тема, соціологи занадто часто відштовхувалися від теоретичних засад, що були сформульовані у вченні про племінні суспіль­ства, з лише незначними модифікаціями, до яких уда­валися, аби пристосувати відмінності в масштабах і складності до розвинутих західних соціальних систем. Іншим моделям суспільної організації доводилося че­кати, аж поки соціологи не звернуть на них належної уваги. Тематична спрямованість до абстрактних, універ­сальних засад призвела до передчасного й поверхового оптимізму стосовно міри, на яку соціологія, виступаючи суспільним еквівалентом фізики, спроможна оприявнюва-ти універсальну теорію високого рівня. Одначе її позиція була неабияк підірвана тією обставиною, що соціологічні поняття завдячували саме західним культурам, а оскіль­ки соціологія все ще плекає початкові ідеали, їй так і не вдалося подолати цю обумовленість.

Проте, незважаючи на такі очевидні обмеження, посилення впливу західної науки й технологій на незахід-ні нації поступово призвело до зменшення значущості культурного полону соціолога. У технічному, економіч­ному та організаційному сенсах світ поступово європеї­зується, і хоча це відразу не призводить до виникнення моделей соціальних відносин або соціальних структур, які відповідають моделям Заходу, західні віяння за посе­редництвом такихдисциплін, технік і їхнього застосуван­ня різноманітними способами все більше впливають на соціальне життя в усьому світі. Соціолог має усвідомлю­вати та бути зацікавленим у тих відмінностях, які продовжують існувати, але він піддається потайному, хоча й не завжди певному, сподіванню, що людські суспільства на почасти подібний кшталт усе більше будуть, зрештою, дотримуватися тих самих імперативів. Поступово та в мі­ру того, як соціологи починали це усвідомлювати й на­слідком цього відчувати певну незручність, обмеженість соціології культурою, принаймні на позір, утрачає вагу.

Однак соціологу релігії, якщо він узагалі займався релігійними явищами, котрі мають місце за межами за­хідного християнства, доведеться гостріше усвідомити радикальні відмінності між суспільствами світу. Релі­гія зберігає відбиток тривалих культурних імперативів і глибоко закладених зв'язків, навіть якщо йдеться про релігії, що їх зазвичай називають "новими", наприклад, про такі, які стали помітними в усьоъгу світі за останні три десятиріччя. Фундаментальні Поняття соціології релігії від початку посутньо пов'язані з християнським богослів'ям, і їх застосування для релігій нехристиянсь-кого світу завжди було проблематичним. Лише поволі та й то дуже нерівно соціологи визнали і почали долати труднощі, пов'язані з наданням нової форми концепту­альним системам, аби узгодити їх з іншими світовими релігіями. Типові для теоретиків пошуки універсальних узагальнень виявилися, так би мовити, щонайменше передчасною вправою, виконаною з надмірним ентузі­азмом, аби дійти багатонадійного розуміння предмета з позицій загальної соціологічної перспективи. Я глибоко вірю в те, що обіцянки були чесними, а задля їхнього справджування докладалися чималі зусилля, — але на­вряд чи це можливо на рівні абстрактної метатеорії, яка охоплювала б увесь світ.

Окреслені проблеми зустрічалися мені й раніше, але справді глибокого їх усвідомлення я дійшов щойно тоді, коли 1979 року мене запросили прочитати декілька лекцій на ці теми в Токіо. Саме ті лекції й покладено в ос­нову книги. Зайве говорити, що мою академічну авдито-рію складали чоловіки та жінки, чиї культура й релігійні засади докорінно відрізнялися від культури й релігійних засад будь-якої західної авдиторії, яка могла б зібратися, аби прослухати лекції із соціології релігії, я відчував на­гальну потребу переосмислити головні поняття та спро­бувати допасувати предмет до цілком іншого релігійного середовища, я вдячний моїм слухачам за їхнє терпіння, гострі запитання й завжди м'які, але водночас обґрунто­вані критичні зауваження стосовно того, що я говорив. Мої лекції були прочитані за підтримки Східного інститу­ту філософії та Університету міста Сока (виняток стано­вить лише останній есей цієї книги, створений на тему лекції, яку я читав у різних місцях, подаючи її завжди трішки по-іншому). Користуючись нагодою, хочу подя­кувати з-поміж інших панові Руїчі ІЬто зі Східного шсти-туту філософії за організацію лекцій і цінні зауваження щодо них, а також панові Казуо Такамацу, Президенту Університету міста Сока за його доброту та люб'язність, проявлені під час організації моїх виступгв в Уншерсите-ті міста Сока. Окремо висловлюю подяку панові Тсуйоші Накано, який переклав ці лекції японською та впродовж своєї роботи над перекладом дуже допоміг мені, звертаю­чи мою увагу на суперечності й незрозумілості в тексті. Звісно, я мав би згадати й іїце чимало людей.

ЗМІСТ

Архиепископ Ігор Ісіченко

Соціологія і богослів'я: діалог замість дискусії

Передмова

I.Соціологія релігії як наука

II.Функції релігії в сучасному суспільстві

III.Культура та релігія: Схід і Захід

IV.Соціологія сект

V.Нові релігійні рухи: точки перетину та контрасти

VI.Секуляризація та її негативні наслідки

Покажчик авторів

Предметний покажчик

Состояние: отличное

Цена: 600 гривен

Отправляю Новой почтой, Укрпочтой или Деливери. Предоплата (полная или частичная) на карточку Приватбанка. Наложенным платежом отправляю только Новой почтой при предоплате услуг по доставке покупки туда и обратно