Ім'я Миколи Костянтиновича Реріха — чудового живописця, невтомного мандрівника, пристрасного дослідника, філософа і поета — широко відоме у всьому світі. Загальне визнання Н. К. Реріху принесла його кипуча громадська діяльність. У Нью-Йорку ним засновані Інститут об'єднаних мистецтв і музей, в Індії — Гімалайський інститут наукових досліджень.
Пакт Н. К. Реріха
Пакт Реріха в 1954 року був взятий за основу в Міжнародній конвенції про захист культурних цінностей при збройних конфліктах. Видавництвами світу випущено десятки книг, що належать перу М. К. Реріха, а також альбомів та монографій, присвячених його творчості. Видатний художник і письменник, М. К. Реріх прагнув зробити надбанням усіх народів досягнення світової культури, прагнув до налагодження інтернаціональних культурних зв'язків і зміцнення миру.
Читайте по темі: Сліди втрачених шедеврів. Микола Пимоненко.
Картини Реріха розійшлися по всьому світу. Зібрання творів художника є на батьківщині і за кордоном, у багатьох містах світу.
Картини Реріха на дореволюційних листіиках
Одним з джерел при вивченні творчості художника є ілюстровані листівки, що видаються в різних країнах.
Становлення М. К. Реріха як художника співпало за часом з появою і широким поширенням в Росії ілюстрованої листівки. Новий вид художніх видань був позитивно ним оцінений, і протягом 16 років (1902 - 1917 роки) він охоче брав активну участь в роботі одного з найзначніших російських видавництв, які випускали листівки, — видавництва Петербурзького піклувального комітету про сестер Червоного Хреста. У журналі «Відкритий лист» за 1905 рік, №12, в рубриці «Наші художники в листівці» була стаття про М. К. Реріха. О. Базанкур написав, що в той період, «... коли так сильно поширився попит на художні листівки, М. К. Реріх дав на користь Евгеніїнської громади цілий ряд своїх творів».
Також М. К. Реріх виконав ряд малюнків спеціально для листівок Евгеніїнської громади — «Бенкет Петра Великого», «Заморські гості», «На Далекому Сході». Ці листівки мають самостійне художнє значення. В даний час за листівками відомі чотири авторських повторення картини «Заморські гості». Їх оригінали зберігаються в музеях. Але графічний варіант, який має факсимільний напис «Н. Рерих. 1902 г.», виконаний для листівки, не зберігся. Він відрізняється від варіантів, виконаних в техніці живопису, меншою кількістю подробиць, а також тим, що на борту варязького корабля зображена собака.
Всього Евгеніїнською громадою видано 33 листівки за творами М. К. Реріха.
Листівки «Старий король», «За морями землі великі» вийшли як у кольоровоми, так і у чорно-білову викоканні. При цьому вони обидві мають однаковий номер. Листівка «Смоленські стіни – вийшла лише в чорно-білому виконанні.
Листівки із подорожей
Як відомо, в 1903-1904 роки М. К. Реріх здійснив подорож по більш ніж сорока містах північного заходу Росії, роблячи замальовки пам'яток вітчизняного зодчества: старовинних веж, храмів, стін фортець, теремів. Результатом інтенсивної чотирьохмісячної роботи було створено 75 етюдів пам'ятників старовини.
Єдина в своєму роді серія творів живопису «Пам'ятники російської архітектури» була показана взимку 1904 року на виставці в Петербурзі і мала величезний успіх. Видавництвом Евгеніїнської громади за замальовками М. К. Реріха були віддруковані листівки з видами пам'яток стародавнього зодчества Новгорода, Смоленська, Ростова Великого, Углича, Звенигорода.
Листівки з портретом М. Рериха
Громадою були також випущені в форматі листівки два портрета М. К. Реріха. Під одним з них наведено вислів зі «Стоглава»: «Подобает быть живописцу смиренну, кротку, не празднословцу, не смехотворцу, не сварливу, не завистливу, не пьяницы», а також автограф «Н. Рерих. 3 октября. 1904 г.».
На іншій листівці з портретом М. К. Реріха, виданій в 1911 році, відтворено факсиміле художника: «Из древних чудесных камней сложите ступени грядущего. Н. Рерих. 16 нояб. 1910».
Іншими видавництвами в дореволюційний період випущено невелику кількість листівок. Це «Слов'янське містечко» (вид. Гранберг, Дубровиця), «Зловісні» (фоторепродукція), ескізи декорацій до вистав «Три волхва» («Союз російських художників») і «Фуенте Овехуна»
(вид. М. М. Бутковської).
Перебуваючи за кордоном, М. К. Реріх плануваворганізувати там поширення листівок, про що свідчать його листи до І. Степанова з видавництва Евгеніїнськоїгромади.
Листівки М.Реріха за радянських часів
За радянських часів були перевидані листівки Реріха «Пісня про вікінгів» і «Небесний бій» (Комітет популяризації художніх видань, 1929 рік), а також відома раніше під назвою «Слов'янське містечко» листівка «Гонець» (Ізогіз., 1932 рік).
Широка популяризація творчості М. Реріха, в тому числі і за допомогою видання репродукційних листівок, відновилася в 1958 році. Починаючи з цього часу, радянськими видавництвами випущено чотири монографічні добірки, присвячені творчості художника. Значна кількість його листівок увійшла в різні тематичні добірки, а також випущена окремими виданнями.
Всього з 1958 по 1980 роки на листівках репродуковано 70 творів М. К. Реріха, що знаходяться в музеях СРСР.
Фотодокументальні листівки
З окремими творами М. Реріха нам дають можливість познайомитися фотодокументальні листівки. Така, наприклад, є випущена Міністерством зв'язку СРСР маркована картка «Філія Смоленського музею образотворчого і прикладного мистецтв у Фленово». Вона знайомить нас з одним з творів
М. Реріха, художника-монументаліста, автора низки розписів, фризів, мозаїк, панно. На листівці зображена велика смальтова мозаїка над входом до церкви.
Зображення церкви у Фленово з мозаїкою Реріха є також на листівках з видами Смоленська, випущених видавництвом «Радянська Росія» в 1968 і 1970 роки.
Листівки, видані за кордоном
Значний інтерес для колекціонерів представляють листівки, випущені в 1937-1940 роки товариством музею імені М. К. Реріха в Ризі. Ілюстровані листівки також видавалися музеєм М. К. Реріха в Нью-Йорку в якості активної пропаганди його творчості.
За М. Забочень, С. Бабінцева, «Радянський колекціонер» №20 (1982 г.), 61 — 72 стор.