Портретний живопис — це не тільки риси обличчя, але і характер. Тому найбільшу цінність представляють портрети, написані за життя сучасниками, які особисто спілкувалися з людиною і могли найбільш точно і правдиво відтворити його образ для наступних поколінь.
П'ять портретів
Першим виданням, до якого увійшли кращі прижиттєві портрети великого художника слова, була серія листівок в конверті «П'ять портретів Н. В. Гоголя», видана в 1908 році Комісією по влаштуванню вчительського будинку в Москві. У числі інших ця серія згадується в журналах «Листівка» №4 та 7 за 1908 рік і «Художньо-гумористична листівка» №6 за 1908 рік. У серію включені портрети Н. В. Гоголя, виконані художниками О. Г. Венеціановим (1834 рік), Е. А. Мамоновим (1839 рік), К. П. Мазером (1840 рік), Ф. А. Моллером (1840 рік ) і О. А. Івановим (1841 рік).
Під помилковою назвою «Н. В. Гоголь в останні роки життя »на листівці із серії« П'ять портретів Н. В. Гоголя »відтворено малюнок пером Е. А. Дмитрієва-Мамонова« Гоголь, який читає «Мертві душі», виконаний восени 1839 року в будинку Нащокіних в Москві. Оригінал зберігається в Пушкінському будинку в Ленінграді.
Листівка з серії видання Вчительського будинку знайомить нас з рідкісною літографією О. Г. Венеціанова 1834 року. Це єдиний цілком достовірний портрет Гоголя петербурзького періоду, коли «Вечори на хуторі біля Диканьки» принесли письменникові широку популярність.
Рим – Москва – Рим
Повернувшись з Риму, з вересня 1839 року до 18 травня 1840 року, Гоголь жив в Москві в будинку М. П. Погодіна. У цей період художником Карлом Мазером був виконаний портрет Гоголя з натури олівцем, який сидить у високому кріслі. Портрет має підпис і дату. Літографія з портрета була прикладена до українського літературно-художнього альманаху «Молодик» за 1844 рік. Репродукований він на листівках видання А. А. Горожанкина (1902 і 1909 роки) і Комісії з улаштування будинку в Москві, в радянський період —на листівці видання «Ленфотохудожник» в 1952 році.
У вересні 1840 Гоголь знову виїхав в Рим, де знаходився до серпня 1841 року. У той час художниками Ф. А. Моллером і О. А. Івановим були створені портрети, які є найбільш популярними в гоголівській іконографії.
Портрет для матері
Відомі три варіанти портрета, виконані Моллером. На портреті 1840 Гоголь, картинно закутавшись в плащ, зображений в напівпрофіль. Цей портрет був придбаний П. М. Третьяковим в автора в 1870 році. Відтворений він на листівках видання Комісії по впорядкуванню вчительського будинку, Комітету для спорядження експедиції до Північного полюсу, за радянських часів — на барвистій листівці, випущеній ІЗОГІЗом в 1963 році і на фотолистівках Ленінградського комбінату ізопродукціі.
Збереглося на листівках авторське повторення цього портрета в колі. Портрет знаходився до 1941 року в Державному Російському музеї в Санкт-Петербурзі, місцезнаходження його в даний час невідомо. Багатобарвний репродукція на листівках видання ОГИЗа (№ 253, 1931 рік) і ІЗОГІЗа (№ 183, 1933 рік).
Широко відомий портрет Гоголя кисті Моллера, що знаходиться в Державній Третьяковській галереї, є авторською копією портрета, написаного для матері письменника. Портрет зберігався в родині Гоголів і в 1919 році був переданий в Полтавський історико-краєзнавчий музей, де знаходився до 1941 року. Подальша доля портрета і місцезнаходження його невідомі. Друга авторська копія з портрета, що належав родині Гоголів, зберігається в Інституті російської літератури (Пушкінському будинку) в Санкт-Петербурзі. Вона відтворена в 1952 році на листівці видання «Ленфотохудожник».
Перший і єдиний раз портрет, який є першоджерелом (протографом) для авторських копій, відтворений фотографом І. Хмелевським в альбомі «Гоголь на Батькіщині» (Полтава, 1902 рік). У правому нижньому кутку чітко читається авторський підпис «Феодор Моллер, Рим, 1841 рік».
У Державному Російському музеї в Санкт-Петербурзі зберігається третій варіант портрета пензля Моллера. Тут Гоголь зображений на темно-червоному тлі в світлому тілесного кольору халаті і широко розкритою на грудях сорочці з відкладним коміром. Цей портрет в чорно-білому виконанні увійшов в набір репродукцій формату листівки «Миргород», виданий Російським музеєм в 1953 році.
Найбільш правдивий
На думку сучасників, найбільш правдивим прижиттєвим зображенням письменника є портрет Гоголя, написаний О. А. Івановим в 1841 році. Перший примірник цього портрета був подарований Гоголем В. А. Жуковському, а другий, майже в точності повторений Івановим, — М. П. Погодіну. Портет, що належав Жуковському, в 1898 році присланий в Російський музей, а той,що належав Погодіну — в Румянцевський музей (згодом переданий в Пушкінський будинок). Обидва портрети, що мають незначні відмінності в деталях одягу Гоголя, відтворені на листівках: екземпляр Російського музею—на листівках видання цього музею (№121, 762), примірник Румянцевського музею — на листівках Євгеніївської громади (№ 3289) та Комісії по влаштуванню вчительського будинку.
Гоголь в кріслі
Одним з найбільш пізніх прижиттєвих портретів Гоголя є портрет авторства К. І. Рабуса (папір, олівець), умовно датується початком 1850-х років. На ньому Гоголь зображений сидячим в кріслі. Права рука на коліні, ліва біля підборіддя. На цьому малюнку бачимо людину,яка втомлена, зневірена в житті.
Портрет раніше знаходився в Третьяковській галереї. Відтворений на листівці, видрукуваній в 1902 році в фототипії Шерера, Набгольц і К◦.
В профіль
Художником Е. А. Дмитрієвим-Мамоновим, крім малюнка «Гоголь читає« Мертві душі », в 1840 році виконаний також профільний малюнок Гоголя крупним планом. Відтворена на листівці видання Комісії по облаштуванню вчительського будинку в Москві літографія з цього портрету датована 5 березня 1852 року.
Скульптурний портрет Гоголя
Велику іконографічну цінність являє собою бюст Гоголя, виконаний скульптором Н. О. Рамазановим незабаром після смерті письменника. Зроблено бюст не тільки на основі посмертної маски, яку знімав Рамазанов, але і з особистих вражень. З 1843 року скульптор жив в Італії, де зблизився з О. А. Івановим і М. В. Гоголем. На дагеротипі, зробленому в Римі в 1845 році, Н. О. Рамазанов разом з М. В. Гоголем і художниками А. М. Мокрицьким, Ф. А. Моллером, П. М. Орловим, В. І. Штернбергом та іншими.
Бюст Гоголя згадується в звіті Академії мистецтв за 1853 - 1854 роки. Він знаходився в колекції К. Т. Солдатенкова, звідки надійшов в Румянцевський музей, а потім до Державної Третьяковської галереї. Відтворений на листівці , виданій громадою св. Євгенії в 1904 році. (№ 648).
Розглянуті листівки іконографічного характеру в загальній масі філокартичного матеріалу представляють першорядний інтерес, так як зберігають живі риси письменника для багатьох поколінь.
За М. Забоченем, «Радянський колекціонер», №22, с. 108 - 114