Стаття про те, як нумізматика допомагає розібратися в історії. Як це відбувається — показуємо на прикладі боспорськоїмонети.
Нумізматика та історія
Для вивчення історії Боспорського царства, найбільшої античної держави в Північному Причорномор'ї, першорядне значення мають дані нумізматики. Особливо цінні відомості для встановлення хронології окремих царювань дають монети середини I століття до н. е. - IV століття н.е., які мають дату випуску. У регулярних грошових емісіях, що здійснювалися на Боспорі від імені підвладних Риму місцевих царів і датувались боспорською (понтійською) ерою, зафіксовані хронологічні межі перебування на престолі досить численних представників династії Тіберіїв Юліїв.
Спірне питання
Вирішенню суперечки, яка виникла між дослідниками з приводу визначення фінального моменту правління царя Тіберія Юлія Реськупоріда ІІ, який, безсумнівно, займав трон вже з 211/212 року н.е., допомагає звернення до неопублікованого нумізматичному пам'ятника з однієї приватної московської колекції. Це статер (платіжна одиниця вищого номіналу монетної системи античного Боспору), датований 525 роком б. е., що відповідає 228/229 році н. е.
Добре збережена монета масою 7, 34 грам викарбувана із дуже блідого електра. На її лицьовій стороні знаходиться портрет царя в діадемі. Перед поверненим направо в профіль особою монарха стоять дві літери: ΘΕ. У круговому грецькому написі містяться титул і ім'я правителя Боспору: ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΡΗΣΚΟΥΠΟΡΙΔΟΣ. Монетне поле обрамлене точковим обідком. У центрі зворотного боку — повернений вправо бюст римського імператора Олександра Севера і в лавровому вінку. Праворуч поміщений дифферент у вигляді великої точки, нижче — позначення року: ЕКФ, т. Е. 525. По краю монетного поля — точковий обідок. З двох штемпелів, якими викарбуваний статер, аверсний майже зовсім не спрацьований (тому вс відтиснуті ним деталі зображення і букви легенди проглядаються чітко), а реверсний сильно зношений.
Важко бути богом
Автор узагальнюючої роботи з боспорської нумізматики В. А. Анохін запропонував відмовитися від міцно утвердженої серед фахівців думки, що статери з ім'ям Реськупоріда 525 року б. е., подібні опублікованим нами, карбовані вже після смерті цього царя його сином КОТІСОМ ІІІ, сівшим на престол роком раніше (безперервний ряд датованих монет Котіса починається з 524 року б. е. і закінчується 530 роком б. е., а звичайного типу монетні серії його батька слідують регулярно з 508 б. е. і по 523 рік б. е.) Прихильники, які відкидають точку зору В. А. Анохіна, Х. Х. Гіль, А. Н. Зограф, Н. А. Фролова, К. В. Голенко обгрунтовували її фактом появи поруч з портретом боспорського династа на розглянутих монетах букв Θ і Ε,що складають, можливо, перший склад грецького слова ΘΕΟΣ ( «бог»), що розцінюється як свого роду наслідування римським імператорським монетам з латинським написом CONSECRATIO ( «зарахування до сонму богів, апофеоз»), яка вказувала на посмертне обожнювання колишнього правителя,яке уже відбулось. Їх опонент не згоден визнати знак, який завжди ототожнювався з Θ, літерою і бачить в ньому лише опуклу точку —дифферент, аналогічний тому, що на аверсі статера.
Рішення проблеми
Введений в науковий обіг новий нумізматичний пам'ятник дозволяє усунути різночитання. Буква Θ (тета), яка на інших примірниках статерів даного року того ж правителя дійсно досить нерозбірлива, тут пізнається цілком надійно по добре відомому верхньому внутрішньому сектору. Правда, слід зазначити, що сама конфігурація круглої з широкою поперечною рисою літератури, виконаної в досить глибокому рельєфі товстими лініями, сприяла тому, щоб вже після декількох ударів монетним штемпелем весь малюнок графеми починав зливатися в єдину велику крапку. Тому шанси зустріти екземпляр монети розглянутого нами типу з тетою, яка ідеально читається, спочатку були досить невеликі. Звідси, власне, і труднощі з розпізнаванням цієї літери.
Проти гіпотези В. А. Анохіна про дворічний період спільного царювання Реськупоріда ІІ і Котіса ІІІ аж до 228/229 років н. е. кажуть й епіграфічні дані. У написі з Танаіса (античного міста в гирлі Дону, який входив до складу Боспорської держави), датованому «першим днем місяця Горпіея» 525 року б. е., згадується ім'я тільки другого з цих двох династів, що правив тоді, поза всякими сумнівами, одноосібно.
Робимо висновки
Таким чином, висновок дослідників, які найбільш скрупульозно опрацьовують нумізматичний матеріал, про комеморативний характер найпізніших з датованих монет Рескупоіда ІІ, які відзначали офіційний акт обожнювання царя, який помер роком або двома раніше (десь на рубежі 523 і 524 років б. Е.), залишається як і раніше єдино обгрунтованим.
На підкріплення його можна привести ще два непрямих аргументи. По-перше, практика зарахування до сонму богів царственої особи його спадкоємцем засвідчена на Боспорі ще за еллінізму. Так, за повідомленням знаменитого давньогрецького географа та історика Страбона (VII, 4, 4), цієї почесті удостоївся один з тамтешніх правителів Перисад. По-друге, розташування слова ΘΕΟΣ ( «бог») як підпису до портрету обожнюваного посмертно повелителя відзначається в еллінській монетній справі римського часу вже за часів імператора Августа (наприклад, на мідних монетах македонського міста Салоніки).
За О. Молчановим, «Радянський колекціонер», с. 136 - 137.