Вирушаючи у туристичне місто, ми часто плануємо походи до музеїв, палаців, парків та пляжів – все заради сувенірів та «правильних» фото (адже це must have для туриста). Проте найпопулярніші місця часто виявляються найбільш комфортними та … штучними (як кав’ярні на площі Ринок у Львові). Але якщо у подорожах вас приваблює не комфорт, а саме колорит та атмосфера невідомого міста чи країни – шукайте місцеву барахолку.
Нещодавно я мала подібний досвід «відкриття Сицилії», відвідавши місцевий блошиний ринок у місті Палермо, Італія. Потрапити на таку ярмарку доволі просто – головне розпитати місцевих жителів і сподіватись, що хоч хтось знає англійську (в тому ж таки Палермо навіть поліцейські та банківські працівники її не знають), а краще самому добре знати італійську. Пересічні сицилійці страшенно люб’язні (читайте – нав’язливі) і обов’язково розкажуть вам історію міста, не залежно від того, розумієте ви їх чи ні. Налаштуйтеся, що торгуватися будете саме італійською, або мовою жестів (як показує досвід, другий варіант теж доволі успішний).
Налаштуйтеся, що торгуватися будете саме італійською, або мовою жестів (як показує досвід, другий варіант теж доволі успішний).
Місцева барахолка працює щодня з 7 до 10 ранку, розміщена вона в центрі міста. Якраз неподалік сумнівних емігрантських кварталів з напівзруйнованими будівлями, собором та продуктовим ринком з тисячолітньою історією. Самому місту вже більше двох тисяч років, адже створене воно ще за античної доби.
Дивитися розділ «Мистецтво та антикваріат" на UNC.ua
Проте для туристів найперша асоціація з Палермо та й зі Сицилією узагалі – це мафія на чолі з Доном Карлеоне (зображення якого продаються успішніше, ніж ікони). Щодо ікон, їх у місті страшенно багато. Страшенно багато – це коли кожен третій будинок у старому місті має спеціальне місце для зображення Христа чи Діви Марії, з відповідними лампадками. Чимало цих зображень і на барахолці – годинники з Ісусом, книги, листівки, малюнки, тарілки – yourownpersonalJesus за пару євро, прошу дуже. Справжній рай для туристів (віруючих)!
Страшенно багато – це коли кожен третій будинок у старому місті має спеціальне місце для зображення Христа чи Діви Марії
Щодо туристів, то їх насправді небагато у таких місцях, значно менше ніж тревел–блогерів, які радять купувати сувеніри на блошиних ринках. У людей, що звикли до комфортних подорожей, барахолки асоціюються з крадіжками (і несправедливо, бо ж на вокзалах крадіїв куди більше), непотрібними речами, бідністю.
З одного боку барахолка у Палермо, як ніщо інше, оприявнює контраст між глянцем туристичного міста (де комерційно привабливі – гори, море, собори) і реальною бідністю місцевих жителів (бо ж Сицилія значно бідніша за материкову Італію). З іншого – на сицилійській барахолці, як і в Україні, поруч з відвертим непотребом можна знайти унікальні антикварні речі – металеві підсвічники у формі африканських масок, південноамериканські обереги, довоєнні печатки, мініатюрні музичні інструменти, раритетні листівки, монети і багато іншого.
Серед продавців – нелегальні мігранти з Африки, колишні професори та військовослужбовці, а також сицилійці, які продають сімейні речі. Останні готові розповідати щемливі історії про кожну з речей, і в такі моменти мовний бар’єр – серйозна проблема.
Читати ще Шукаємо антикваріат на блошиному ринку
А поруч, не забуваймо, продуктовий ринок, шум якого конкурує з вигуками продавців морозива і сосисок, а також окремих нетерплячих колекціонерів, перед якими поступаються навіть продавці з одеського Привозу, ось тут найкраще відчувається італійський темперамент! І, йдучи на запах сиру та кави, ви ризикуєте смачно завершити цю ранкову прогулянку, чого вам і раджу.
На Сицилії побувала Вікторія Фещук