Колонки

Найдавніше золото планети

2215
15 октября 2018

Чого тільки не знайдеш у ковші власного трактора, риючи траншею для прокладення кабелю.

У 1972 році посеред промзони міста Варна у Болгарії екскаваторник Райчо Маринов побачив кілька блискучих предметів і вирішив показати їх своєму колишньому вчителю історії. Той, у свою чергу, звернувся у Варненський археологічний музей. Відтак, на чолі з ученими Міхаїлом Лазаровим та Іваном Івановим, було розпочато археологічні розкопки, у результаті яких було знайдено 294 могили, більше 3000 золотих предметів вагою понад 6 кілограмів та величезну кількість інших цікавих знахідок. Новина про сенсаційне відкриття облетіла весь світ. Воно й не дивно: вага всього знайденого до тих пір «археологічного» золота не складала і двох із половиною кілограмів. А тут – справжній клондайк на одному пам’ятнику...

Могильник належить до культури Варна, яка є локальним варіантом Гумельницької археологічної культури, і датується кінцем 5 тисячоліття до нашої ери (4600 – 4200 рр.) Багато вчених саме тут бачать витоки європейської цивілізації. Пам’ятник значно передує подібним відкриттям у Єгипті та на Близькому Сході. Для порівняння: піраміда Джосера ­– найдавніша єгипетська піраміда – була збудована у період між 2667 та 2648 роками, а власне енеоліт у Єгипті починається лише в 4 тисячолітті.

Багато вчених саме тут бачать витоки європейської цивілізації. Пам’ятник значно передує подібним відкриттям у Єгипті та на Близькому Сході.

На пам’ятнику представлено три типи поховального обряду: пряме покладення (більшою частиною – чоловіки), «поза ембріона» (жінки) та символічне поховання без тіла – кенотаф. Очевидно, що останнє здійснювалося, коли не було можливості знайти або транспортувати тіло загиблого.


Могильник належить до культури Варна, яка є локальним варіантом Гумельницької археологічної культури

Варненський некрополь феноменально багатий на найрізноманітніші знахідки: дивовижної краси кераміка (у тому числі позолочена), кам’яні та крем’яні сокири, мідні та кістяні вироби, прикраси з мушлі та золота.

Варненський некрополь феноменально багатий на найрізноманітніші знахідки: дивовижної краси кераміка (у тому числі позолочена), кам’яні та крем’яні сокири, мідні та кістяні вироби, прикраси з мушлі та золота. Окрім цього, знайдено чисельні антропоморфні й зооморфні амулети та фігурки, золоті аплікації для прикрашення одягу. Варто згадати і про такі цікаві знахідки, як глиняні копії людських голів у символічних похованнях; на місцях лоба, очей, носа і рота – золоті прикраси.

Дивіться розділ «Мистецтво та антикваріат» на UNC.UA

Найвідомішим є поховання №43 – в ньому знайдено 990 (!) предметів із золота, загальною вагою більш ніж півтора кілограми. Мідний жезл і булава вказують на владний статус похованого. Також у могилі – залишки луку (золоті накладки), мідні й кам’яна сокири, мідний ніж, шило. Одяг і головний убір щедро прикрашений золотими бляшками, на животі – велика золота пластина, на руці – по три золоті браслети, на грудях – розкішне намисто. Як бачимо, на основі інвентаря могил можна зробити висновки і про соціальну стратифікацію тогочасного суспільства, адже є поховання буквально «напхані» золотом, а є виключно бідні, із нечисельними дрібними предметами всередині.

Розкопки Варненського некрополя тривали до 1991 року. Було відкрито дві третини пам’ятника площею близько 7500 квадратних метрів. Результати розкопок могильника досі повністю не опубліковані. Можна з упевненістю говорити: наступним поколінням археологів буде чим зайнятися. А нам залишається просто споглядати знайдені скарби у постійній експозиції Варненського археологічного музею.

Фото з сайту topturizm