Колонки

Мірмекійський скарб

266
08 мая 2019

Північ Керченської бухти. Карантинний мис. Красивий дикий пляж, куди ми з друзями ходили купатися ще з дитинства. Наш шлях пролягав церез руїни, історію яких ми тоді не знали.

А це були рештки античного городища Мірмекій (VI ст. до н. е. – III ст. н. е.) – одного з найважливіших міст Боспорського царства. Саме тут було знайдено один із найбільших і найцікавіших скарбів в історії кримської археології.

Одна така монета в давнину складала місячний заробіток професійного найманця, тож малоймовірно, що подібною сумою могла володіти приватна особа.

Невеликий бронзовий глечик (ольпа), наповнений електровими монетами (електр – сплав золота і срібла), був знайдений учасниками археологічної експедиції Державного Ермітажа (Санкт-Петербург, Росія) на чолі з А.М. Бутягіним у 2003 році. Скарб відкрито в ході археологічних досліджень святилища, присвяченого богині землеробства Деметрі.

Одна така монета в давнину складала місячний заробіток професійного найманця, тож малоймовірно, що подібною сумою могла володіти приватна особа. Скоріш за все, монети належали храму. Після необхідної фіксації скарб був переданий у фонди Керченського історико-культурного заповідника.

Всього у глеку знаходилося 99 монет вагою біля 16 грамів кожна. У сплаві, з якого вони виготовлені, частка золота склала 53 відсотки. Всі монети належать місту Кізик, розташованому на узбережжі Мармурового моря (звідси й назва монети – Кізикін). В VI – IV ст. до нашої ери електрова чеканка кізикського монетного двору мала велику популярність і створювала конкуренцію золотим дарікам перського царя та срібним афінським тетрадрахмам.

Скарб датується V – початком IV століття до нашої ери. Монети Кізика мають характерний вигляд: аверс із обов’язковим зображенням символа міста – тунця, реверс із чотирикутним заглибленням від загостреного прута, яким металева кулька втискалася у форму. Техніка чеканки доволі архаїчна, але в Кізику її дотримувалися, щоб зберегти зовнішній вигляд популярних монет.

Вражає розмаїття зображень, уміщених на лицьовому боці монет. Вигляд аверсу мінявся мало не щороку, недоторканою залишалася лише фігура тунця. В Мірмекійському скарбі репрезентовано аж 53 різних монетних типи. Значну частку мають зображення різноманітних божеств та міфологічних персонажів: богиня землі Ґея, Посейдон із тризубом, Аполлон у лавровому вінку, бородатий Діоніс, крилата Ніка, Геракл у лев’ячій шкурі, морське божество Тритон.

Особливою пошаною користується Афіна. Присутні зображення оголених героїв та вояків, спортсменів; велика кількість монет із зображенням тварин – як реальних (лев, бик, вепр, баран, козел, дельфін), так і фантастичних (грифон, сфінкс, химера, Цербер, Пеґас). Поширене копіювання зображень людей і тварин із монет інших античних центрів. Кожна монета є витвором мистецтва. До виготовлення залучалися найкращі різьбяри-мініатюристи, що робили кам’яні печатки – ґеми та інталії.

Дивитися розділ «Археологія» на UNC.UA

Мірмекійському скарбу пощастило набагато більше, аніж іншим скарбам кізикінів, відкритих на території Боспорського царства...

Мірмекійському скарбу пощастило набагато більше, аніж іншим скарбам кізикінів, відкритих на території Боспорського царства, що розташовувалося по обидва береги Керченської протоки. Пуленцівський скарб давньої Гермонасси був розграбований, і більша частина переплавлена на злиток. Така ж доля спіткала інший скарб, знайдений біля Керчі під час будівництва Карантинного шосе. Із цих скарбів уціліло лише кілька монет, по дві знаходяться в колекції Ермітажу. Археологічна експедиція, що досліджує городище Німфей, знайшла ще один кізикін, але більш пізнього часу.

Коли я працював у Керченському музеї, то любив заходити у Золоту кладову (наша експозиція золотих виробів) і розглядати цей дивовижний скарб. Його доля після анексії Криму мені, на жаль, не відома.