Колонки

Херсонеська базиліка – одна з найдавніших християнських святинь України.

583
03 июля 2019

Хтось узагалі пам’ятає, що зображено на реверсі банкноти номіналом в одну гривню? Не цієї нової, де у Володимира Великого з невідомих причин виросла борода, а першої, що з’явилася на зорі української незалежності?

Дивитися розділ «Нумізматика» на UNC.UA

Зображення білих колон на тлі Чорного моря – неодмінна ілюстрація оповіді про Херсонес. Вони є важливим символом. Символом хрещення київського князя Володимира у візантійському Херсоні.

На жаль, нині ніхто не знає, як називався цей християнський храм у середньовічному Херсонесі. Відтак називається він роком відкриття розкопками Г.Д. Бєлова у 1935 році. У назві також відображено архітектурний тип храму – базиліка.

Базиліка Херсонесу являє собою прямокутну будівлю зі східним півкруглим виступом – апсидою. Внутрішній простір храму поділяється на дві частини – нефи – рядами колон (по шість у кожному).

Зображення білих колон на тлі Чорного моря – неодмінна ілюстрація оповіді про Херсонес. Вони є важливим символом. Символом хрещення київського князя Володимира у візантійському Херсоні.

Розміри будівлі по центральних вісях – 32,5 х 18,5 м, передній неф оздоблений мармуровими плитами, бічні нефи викладені мозаїкою, стіни прикрашає фресковий розпис, який нині експонується в рамках візантійської історії Херсонеса (реконструкція – Л.Г. Колеснікової).

Дослідники встановили, що базиліку було збудовано, імовірно, в VI столітті на місці більш раннього храму V століття. У Х столітті було зруйновано, а на місці її середнього нефу було споруджено невелику каплицю. Але наукові суперечки про час спорудження й призначення тих чи інших будівель тривають і донині. Найбільш упізнаваний пам’ятник Херсонесу й досі залишається одним із найбільш загадкових.

Зокрема, існує здогад про існування тут у пізньоантичний період іудейського молитвеного дому – синагоги.

Зокрема, існує здогад про існування тут у пізньоантичний період іудейського молитвеного дому – синагоги.

Ще одна гіпотеза продиктована знахідками в середньому нефі, викладеному мармуровими плитами. Під час розкопок плити були зняті й перевернуті. Виявилося, що вони являють собою великі уламки саркофагів римського часу із рельєфними зображеннями язичницьких богів і героїв, сцен потойбічної трапези і т.д. Можливо, саркофаги були встановлені в мавзолеї, де ховали представників знаті Херсонесу.

Унікальна археологічна пам’ятка, яка чекає нових дослідників і береже для них нові відкриття.

Базиліка 1935 року, як і весь Херсонес, є важливим символом укранської археології; і навіть більше – символом української державності.