Символ «₴» – поєднує змістовну наповненість та візуальну простоту. Ці ознаки роблять його впізнаваним та таким, що легко запам'ятовується, а отже дає можливість широко використовувати його.
Окрім Герба, Прапора і Гімна, на національну ідентичність в суспільній свідомості впливають і графічні символи національних грошових одиниць. Враховуючи це, вони є частиною державницької ідеології можуть слугувати ефективним інструментом популяризації і навіть пропаганди. Чи не найбільш характерним прикладом разючого дисонансу у прагненні просувати імідж національної валюти є ставлення до популяризації графічних знаків російського рубля та української гривні.
Загально знаки (символи) національних валют становлять собою самостійні графеми, які утворені на основі окремих літер кирилиці або латиниці. При цьому, важливо відмітити, що деякі зі знаків як літери виникли внаслідок історичних змін у писемності, окремі з них виникли ще у XVII-XVIII столітті. До таких знаків належать, зокрема, символи долара та фунта. Інша група символів з’явилася наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть внаслідок рішень уповноважених органів влади. До цієї групи знаків відносяться і знаки української гривні та російського рубля.
Загально знаки (символи) національних валют становлять собою самостійні графеми, які утворені на основі окремих літер кирилиці або латиниці
Щодо української гривні, то її графічний знак «₴» було обрано внаслідок конкурсу Національного Банку України наприкінці 2003 року. У ході конкурсу близько 8,5 тис. охочих презентували свої варіанти щодо 12 запропонованих символів. А 01.03.2004 знак української гривні було визнано і представлено офіційно.
Дивитися розділ «Нумізматика» на UNC.UA
Графічний знак гривні «₴» складається з двох елементів: перший та основний елемент базується на рукописному варіанті зображення літери «г» (кирилиця) як першої літери у назві «гривня». Другий елемент – це дві горизонтальні паралельні лінії, які втілюють ідею стабільності грошової одиниці, високий потенціал та зростання національної економіки України.
Щодо використання кириличної літери варто наголосити, що кирилиця є однією з двох абеток старослов'янської мови, які лягли в основу давньоруського (а згодом й українського, білоруського та російського) алфавіту. Її появу на теренах Київської Русі пов'язують із започаткуванням християнства як офіційної релігії в Київській Русі. Що ж до другого елементу – горизонтальних паралельних ліній, то він присутній у багатьох інших валютах.
Таким чином, символ «₴» – поєднує змістовну наповненість та візуальну простоту. Ці ознаки роблять його впізнаваним та таким, що легко запам'ятовується, а отже дає можливість широко використовувати його. Крім того, він простим у написанні та варіативний у вживанні (як до, так і після номіналу).
...символ «₴» – поєднує змістовну наповненість та візуальну простоту. Ці ознаки роблять його впізнаваним та таким, що легко запам'ятовується, а отже дає можливість широко використовувати його.
Російський рубль має дещо іншу історію, яка, як завжди в історії Росії, сталась із запізненням, але куди наполегливіше. З початком інтеграції російської економіки у світову та використання у внутрішньому російському обігу іноземних валют (перш за все, американського долара, який мав власний пізнаваний знак) неодноразово висловлювалися пропозиції запровадити особливий символ і для російського рубля. З появою євро та затвердженням його символу подібні пропозиції стали лунати частіше та знайшли відображення у проведенні кількох неофіційних конкурсів, акцій та ініціатив щодо впровадження знака рубля. У червні 2006 року на законодавчому рівні затвердження графічного позначення рубля у вигляді знака було віднесено до функцій Центробанку Росії. 14 березня 2007 року робоча група банку схвалила вимоги до символу рубля. У середині 2007 року дизайнерські студії запропонували використовувати в якості знака рубля літеру «Р» із перекресленою нижче півкола ніжкою. Сутність ініціативи полягала у тому, щоб використовувати запропонований ними символ при розробці нових шрифтів, оформленні реклами, цінників, вітрин інтернет-магазинів та інших носіїв інформації, не очікуючи офіційного затвердження знаку. Масштаби акції привернули увагу урядовців – наприкінці 2013 року на сайті Банку Росії було проведено анонімне опитування, за результатами котрого 61% з 280 тисяч учасників висловилися за знак у вигляді літери «Р» із горизонтальною рискою.
Таким чином, Україна випередила Росію у затвердженні графічного знаку національної валюти на цілих 10 років. Втім продуктивне використання цієї часової переваги полишається спірним. Прослідкувати це можна шляхом порівняльного аналізу дизайну українських та російських грошових знаків.
Станом на 10 листопада 2016 року в Україні налічується 75 видів банкнот, введених в обіг після 2 вересня 1996 р. На бонах графічний знак гривні присутній лише у вигляді водяного знаку на бонах номіналом 1 гривня випуску 2006, 2011, 2014 років (бона типу 2006 р.), номіналом 200 грн. зразка 2007 р., випущених з маркуванням по роках у 2007, 2011, 2013 та 2014 рр., номіналом 500 грн зразка 2006 р. з датуванням 2006, 2011, 2014 та 2015 рр. Бона номіналом 500 грн в новому дизайні (презентованому 25 грудня 2015 р.) позбавлена зображення графічного знаку гривні навіть у вигляді водяного знаку.
Також графічний знак «₴» міститься також на: біметалічному жетоні (з білого та жовтого металу) випуску 2004 року діаметром 28 мм з написом «День банківського працівника», проте випущений він накладом 5 тисяч штук, що до широкого загалу він не дійшов. Ще гірший показник у нейзильберових жетонів, наприклад, «Графічний знак гривні» випуску 2004 р. діаметром 31 мм (наклад 1.000 шт.), «20 років системі електронних платежів» 2013 року діаметром 33 мм (фактична відсутність його в колекціях дозволяє припустити, що наклад міг становити кількасот одиниць) , а чи «Графічний знак гривні» випуску 2014 року діаметром 35 мм (наклад – 10.000 шт., які входили виключно до річного набору обігових монет 2014 р.). Доля річних наборів спіткала і деяку іншу продукцію. Виключення складає монета 1 грн. 2016 року до 20-річчя грошової реформи. Її наклад – 60.000 штук, з яких 50.000 вміщені у сувенірну упаковку та продані Нацбанком по 35 гривень, а решта 10.000 пішли на комплектування річних наборів обігових монет 2016 року.
На сайті НБУ символ зустрічається 1 (!) раз – у повідомленні про випуск пам’ятної обігової монети «20 років грошовій реформі України». Не дивно, що при такому підході Нацбанку й інші державні установи уникають вживати знак «₴» у різних сферах – попри зусилля небайдужих громадян.
Натомість популяризація російського рубля на офіційному рівні має зовсім іншу тенденцію. Після затвердження, вже 17 червня 2014 р. з'явились перші монети із новим знаком – номіналом 1 рубль зі сталі, вкритої нікелем (наклад – 100.000.000 шт.) та номіналом 3 рублі зі срібла (наклад – 1.500 шт.). Беручи до уваги масштаб цін у сучасній Росії, можна впевнено стверджувати, що стомільйонна емісія мала на меті не економічний, а ідеологічний ефект: пропагувати у широких верствах населення графічний знак рубля, надавши нову монету за номіналом.
Ідеологічного курсу Росія притримується і в банкнотах, що засвічує купюра, присвячена «Воз’єднанню Криму з Росією». При цьому ця банкнота стала першою із новостворенним символом рубля. Знак російського рубля ототожнюється не лише з валютою, але є маркером ментальності. Він виступає інструментом ідеології держави та засобом просування та популяризації «русского мира» не лише в офіційних межах держави, але й далеко поза ними. Якщо подивитись на ситуацію з боку цифр, то Росія тиражує монети з символом рубля в 1300 разів більше, ніж Україна – із символом гривні.
Отож тенденція популяризації знаку гривні, а також його використання як ідеологічного засобу є негативною.