Вже 10 років на Дністрі функціонує комплексна археологічна експедиція, покликана дослідити місцеві археологічні пам’ятки перед масштабним будівництвом каскаду гідроелектростанцій. Попри все розмаїття археологічного матеріалу на берегах Дністра, найбільш цікавим для науковців є потужний трипільський культурний шар. Трипільські поселення відкриті в Бернашівці, Ожевому, Волошковому та інших населених пунктах Північної Бессарабії. Вони репрезентують трипілля на всіх етапах його розвитку, і на кожному з цих етапів культура зазнає суттєвих змін в морфології і орнаментації кераміки, структурі поселень, соціальному устрої. Керівник експедиції – Дмитро Костянтинович Чорновол, один із провідних спеціалістів України із трипільської доби – щовесни набирає команду й вирушає на Дністер по нові відкриття. Взимку в музеї-заповіднику «Трипільський світ» (село Легедзино Черкаської області) відбувається обробка матеріалу: миття, реставрація, опис і звітування. Багато знахідок експедиції ви можете на власні очі побачити в експозиції музею.
Я вже другий рік беру участь у розкопках на Дністрі і зараз знаходжуся безпосередньо в селі Волошкове Чернівецької області. Минулого року в результаті розвідок тут було відкрите трипільське поселення. Цьогоріч сезон почався у середині квітня – і почався, на жаль, з невдачі. Перше знайдене житло було повністю зруйноване плантажним плугом ще за Радянського Союзу, і відтак було абсолютно неінформативним. Довелося закладати шурфи для пошуків іншого об’єкта. Цього разу нам пощастило більше. Були знайдені рештки будівлі, яка, за всіма ознаками, виконувала господарчі й виробничі функції. Будівля одноповерхова, що не характерно для трипільського житла, яке, як відомо, мало два поверхи. Крім того, знайдені чисельні крем’яні та кам’яні знаряддя праці, а також резервуари, наповнені випаленими мушлями уніо, які використовувалися для створення білої фарби. Мій особистий сезон почався зі знахідки трипільської кам’яної сокири – речі доволі рідкісної для цієї групи пам’яток.
Серед інших знахідок – кілька керамічних розвалів, керамічні грузила, кружальця, крем’яний наконечник стріли, а також антропоморфна статуетка. Щоправда, знайдена пластика пізніше була визначена як артефакт іншої культури – чорноліської. Дана культура належить до фінального періоду бронзової доби (1 тис. до. н.е). Чорноліський шар на цій території теж надзвичайно потужний, і дослідникам трипілля доводиться чимало потрудитися, щоб докопатися до свого періоду. Крім того, чорнолісці мали цікаву звичку “сідати” на трипільські “майданчики”, завдаючи їм серйозної руйнаціїї. Але попри це, чорноліська культура також є дуже цікавим археологічним пластом, на жаль, обділеним увагою науковців. Хочеться сподіватися, що у майбутньому ця тема знайде своїх дослідників.
За цей місяць ми проробили велику роботу, знайшовши і розкопавши цікавий з наукової точки зору об’єкт, але розкопки триватимуть аж до жовтня. Тож невідомо, які ще відкриття і сюрпризи чекають на учасників Дністровської комплексної експедиції в сезоні 2018 року.