До річниці смерті видатного фізика-теоретика Стівена Гокінґа Королівський монетний двір Великої Британії випустив серію монет номіналом в 50 пенсів.
Стівен Гокінґ помер рік тому, 14 березня, у віці 76 років. Монету виготовили в чотирьох версіях з різних сплавів. На них зображена чорна діра – головний предмет вивчення науковця. Про це повідомила BBC.
Стівен Гокінґ помер рік тому, і є найбільше знаним за його дослідження чорних дір (фотознімок яких науковці NASA отримали нещодавно). Люди за межами наукових спільнот знають Гокінґа як автора відомої нон-фікшн книги «Коротка історія часу». Дизайн розробила Едвіна Елліс, за її словами, вона намагалася вмістити чорну діру на меленькій монетці і «хотіла б, щоб Стівен Гокінґ досі був з нами, щоб міг посміятися над цим».
Редакція UNC пропонує оглянути інші випуски монет з відомими науковцями.
Нікола Тесла
Сербський науковець Нікола Тесла (1856 – 1943) був винахідником, інженером механіки та електроенергетики. Його внесок у розвиток науки важко переоцінити. Теслу теж називають «батьком комерційної електроенергетики», адже він найбільше відомий за його революційні ідеї у сфері електромагнетизму наприкінці XIX-го та на початку ХХ-го століть. Його патенти та теоретичні засади сформували базу сучасних систем електропостачання. Це допомогло розвитку Другої індустріальної революції. Теслу також вважають передвісником сучасного бездротового Інтернету. Тому йому присвячено декілька монет.
Дивитися розділ «Нумізматика» на UNC.UA
Володимир Вернадський
Діяльність В.Вернадського була цілком різноплановою – він описував будову силікатів і алюмосилікатів, організовував пошук радіоактивних мінералів і був директором заснованого ним Радієвого інституту, а також директором Лабораторії геохімічних проблем Академії наук (зараз – Інститут геохімії та аналітичної хімії імені В.І.Вернандського).
До того ж, Володимир Вернадський створив Хімічну лабораторію в Києві, реорганізовану згодом у Інститут загальної та неорганічної хімії Академії наук України. В.Вернандський, зокрема, висунув теорію походження мінералів, вивчав хімічний склад земної кори, океану і атмосфери, опублікував праці з історії і філософії, розробив учення про ноосферу.
Світову популярність йому принесли монографії «Геохімія» та «Біосфера». У 1918 році Вернадський став першим президентом Академії наук України. У тому ж році він заснував наукову Національну бібліотеку України у Києві, яка й досі носить його ім’я (розташована поблизу метро Деміївська). Йому присвячували монети як в Україні, так і за її межами.
Альфред Нобель
Одним із найбільш популярних як науковців, так і хіміків, зокрема, є засновник славнозвісної іменної премії та винахідник динаміту Альфред Нобель (1833 – 1896). В честь Нобеля назвали хімічний елемент №101- Нобелій, а також Нобелівський фізико-хімічний інститут в Стокгольмі й університет в Дніпрі. У 1992році у Китаї було випущено срібну монету (Ag-925) номіналом 10 юанів із його зображенням (Альфреда Нобеля зображено у процесі роботи у своїй лабораторії).
Портрет Нобеля і позолочене зображення нобелівської медалі можна побачити також на срібній (Ag-999) з позолотою монеті Островів Кука. Її номінал – 10 доларів, вона випущена в 2009році тиражем 10 тисяч екземплярів.
Дмитро Менделєєв
Із російських хіміків Нового часу найвідомішим у всьому світі, без сумнівів, став Дмитро Менделєєв (1834- 1907). Він відкрив низку хімічних елементів, а також створив основу для розвитку хімії як науки – періодичну систему хімічних елементів. Завдяки цьому винаходу, що значно випереджував свій час, класифікація досліджень інших хіміків стала набагато простішою. І досі хіміки продовжують розширювати та доповнювати цю систему.
Звісно, що і самому науковцю, і його періодичному закону присвячено чимало монет різних країн. Перша із них, із мідно-нікелевого сплаву була випущена у СРСР до 150-ліття з дня народження ученого масовим тиражем – 2 млн. екземплярів. Зображення Дмитра Менделєєва є також на російській срібній монеті (номінал – 3 рублі, рік – 1999, тираж – 15 тисяч екземплярів). Монету присвячено 275-й річниці Петербурзького університету, яку заснував Петро І в 1724 році, одночасно з російською Академією наук.
Михайло Ломоносов
Також популярним науковцем є Михайло Ломоносов (1711-1765), який за словами Олександра Пушкіна для росіян, «був нашим першим університетом». У 1756 році він на основі своїх дослідів по випалюванню металів сформулював закон збереження маси речовини у хімічних реакціях (часто цей закон ще називають «закон Лавуальє-Ломоносова»). Дослідник став одним із засновників молекулярно-кінетичної теорії, запропонував для теоретичної частини хімії назву «фізична хімія».
Дослідник став одним із засновників молекулярно-кінетичної теорії, запропонував для теоретичної частини хімії назву «фізична хімія».
Ломоносов створив у Росії хімічні виробництва неорганічних пігментів, глазурі, скла, фарфору (адже він сам винайшов фарфорову масу), розробив рецептуру кольорового скла для своїх картин із мозаїки. Ломоносов займався також аналізом руд, природних солей, описав способи отримання різноманітних металів, залізного купоросу, сірки із сіркової руди, сіркової, азотної і соляної кислот, запропонував теорію органічного походження нафти, кам’яного вугілля, торфу, бурштину.
У 1986 році у СРСР було відчеканено монету тиражем 2 мільйони екземплярів номіналом 1 рубль, присвячену 275-літтю з дня народження Михайла Ломоносова.
Марія Склодовська-Кюрі і П’єр Кюрі
Серед усіх учених, яким присвячують монети безумовно найпопулярнішою є польська дослідниця Марія Склодовська-Кюрі (1867-1934). Лише три людини у світі двічі отримували Нобелівську премію за наукові досягнення: Джон Бардін (обидві премії – з фізики), Фредерік Сенгер (обидві – з хімії) і Марія Кюрі.
Також Марія Кюрі була першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію, до того ж, двічі. Першу премію з фізики вона отримала у 1903 році за дослідження явища радіації. Вона отримала її спільно з чоловіком П’єром Кюрі та Анрі Беккерелем. Другу премію, уже з хімії, вона отримала у 1911 році за відкриття нових хімічних елементів – Радія та Полонія. До того ж її дочка Ірен Жоліо-Кюрі та зять Фредерік Жоліо теж були лауреатами Нобелівської премії з хімії (1935 року).
Першу з монет на честь Марії Кюрі (10 злотих, тираж 2 мільйони екземплярів) було випущено до століття з дня її народження у Польщі (1967 рік). Дуже символічно, адже саме у Польщі свого часу їй було заборонено викладати та працювати при університетській лабораторії (адже наприкінці ХІХ століття жінок не допускали до вищої освіти у Польщі).
