Тарас Шевченко — не просто національний поет, скоріше, натхненник, духовний центр і символ вічної боротьби. Принаймні , так нас вчили в школі. Культ Шевченка — невід'ємна складова української культури, причому в усі часи: від Франка до Жадана, з ХІХ по ХХІ століття.
В СРСР Тарас Шевченко, в силу своєї біографії, перетворюється в активного борця за права робітників і проти рабської праці, кріпацтва і панщини. На честь 150-річчя від дня народження письменника і художника в журналі «Радянський колекціонер» вийшла стаття-огляд філокартії «Присвячується Великому Кобзарю».
Портрети Шевченка
Портрети Т. Г. Шевченка видавалися окремими листівками, а також входили в серію листівок видатних російських і українських письменників. Один портрет увійшов в серію з 32 листівок російських письменників П. Плахова (Київ. Друкувалися в Лейпцігській хромолітографії Б. Гросса), два портрета вийшли в серії листівок українських письменників київського видавництва «Світанок». У серію листівок з портретами українських письменників, випущену в Києві видавничим товариством «Час», були включені чотири портрети Шевченка: за картиною І. Н. Крамського, за автопортретом періоду заслання і за двома фотографіями (1859 і 1860 рр.).
Незважаючи на те, що царська влада постійно дбала про викорінення в Україні і Росії пам'яті про великого народного поета, його портрети на листівках, так само, як і його літературні твори, поширювалися серед населення.
У першому десятилітті ХХ століття найбільш популярним портретом Шевченка на листівках був портрет, виконаний І. Н. Крамським на замовлення П. М. Третьякова в 1871 році. Це портрет перевидавався багато разів способом фоторепродукції (наприклад, акціонерним товариством Гранберг в Стокгольмі) і фототипним способом (фототипія Шерер, Набгольц і К̊, Москва, 1905 рік). год).
Широку популярність в Україні отримала кольорова листівка з портретом Т. Г. Шевченка роботи І.Є. Рєпіна 1888 року, видана київським видавництвом «День». У 1906 і 1910 роки в Києві були випущені дві листівки з портретами Шевченка, написаними українським художником, онуком сестри поета Катерини Григорівни, Ф. С. Красицьким. В суті портретної схожості та вираження духовної сутності поета ці твори є одними із кращих у великій іконографії Великого Кобзаря.
До 50-річчя від дня смерті Шевченка в 1911 році видавництво «Світанок» в Києві випустило чотирьохколірну листівку з портретом Т. Г. Шевченка, намальовану українським художником С. І. Васильківським. Художник зобразив його сидячим на пагорбі ранньою весною, на тлі лісового пейзажу. Оригінал портрету експонувався в 1911 році в Петербурзі на виставці картин Товариства художників. На зворотному боці листівки розміщений короткий текст: «Тарас Шевченко (1814 - 1861). Найбільший український поет, могутній співак горя і гніву народного. Спочатку кріпак, потім невільник — мало не все життя був в неволі і все життя боровся за волю,закликав людей створювати нову вільну сім'ю братніх народів. Душу віддавав за Україну і словом вогненним віщував їй нове життя. Першокласний лірик, великий епік, слава не тільки України, але і всього слов'янства ». Зверху напис: «Жертвуйте на пам'ятник Т. Шевченку в Києві!».
У 1912 році київське видавництво «Світанок» в серії «Типи і види Малоросії», що налічувала понад 350 багатоколірних листівок, видало портрет Т. Г. Шевченка, обрамлений віньєткою художника Н. С. Самокиша, взятої з альбому С. І. Васильківського та Н. С. Самокиша «З Української старовини», і репродукцію картини живописця та ілюстратора К. А. Трутовського «Шевченко над Дніпром». На листівці К. А. Трутовського портрет Шевченка поданий в дещо стилізованому вигляді. Поет зображений у традиційному костюмі кобзаря.
Шевченко-художник
Широко відомий як поет, Т. Г. Шевченко довгий час був мало відомий як художник. Великий інтерес до його художньої творчості був виявлений в дні, коли відзначали 50-річчя з дня смерті Шевченка в 1911 р. У Петербурзі, Москві та Києві відкрилися виставки живописних та графічних творів Шевченка, взятих з приватних зібрань.
Першими листівками, які популяризували твори Шевченка-графіка, були листівки з серії, виданої Евгеніїнською громадою в 1911 році. На цих листівках відтворені 10 офортів Шевченка.
Цінність шевченківських листівок Евгеніінської громади не знизилася з плином часу. Будучи першими листівками, що популяризували твори Шевченка-художника, вони викликають чималий інтерес колекціонерів як і через свою рідкість, так і тому, що в них з великою майстерністю в малому форматі передані особливості техніки офорту.
Найбільш повним було видання Я. Оренштайна в Коломиї, здійснене в 1918 році. Видання складалося з 57 листівок і було розбите на 6 серій: 1) автопортрети, 2) портрети, 3) види України, 4) види місць заслання, 5) «Притча про блудного сина», 6) різні малюнки. Листівки видання Орештайна поширювалися в Україні в роки громадянської війни і в даний час є великою рідкістю.
Шевченківські місця
О Листівок із зображенням місць, пов'язаних з життям і творчістю Т. Г. Шевченка, в дореволюційний період було випущено порівняно мало. Кілька документальних листівок, в тому числі «Село Кирилівка Звенигородського повіту — батьківщина Т. Г. Шевченка» і «Хата на батьківщині Т. Г. Шевченка» були видані родичем поета Г. П. Шевченком. Картина художника Ф. П. Різниченка «Село Кирилівка — батьківщина Т. Г. Шевченка» була відтворена на листівці видання «Рішар».
Відомо близько 10 листівок, на яких зображена могила Великого Кобзаря, яка стала місцем паломництва багатьох тисяч людей. Початковий вигляд могили (кам'яний курган з дерев'яним хрестом) відтворений поруч з портретом і автографом Шевченка на листівці, випущеної київським видавцем Д. Марковим. Текстову частину листівки становить знаменита перша строфа «Заповіту» — «Як умру, то поховайте ...».
Пізніший вид могили Шевченка, з чавунним хрестом, обнесній металевою огорожею, і будиночок для відвідувачів представлені на двох листівках серії «Типи і види Малоросії» видавництва «Світанок».
Документальні листівки «Могила Т. Г. Шевченка» і «Кімната в будиночку на могилі Шевченка» видані в серії «Види Канева» місцевим видавцем Бутвіним. Велика група відвідувачів на могилі Т. Г. Шевченка показана на листівці видання Г. П. Шевченка. На зворотному боці листівки напис: «Знімок 27 травня 1912 року».
Збір пожертв на пам'ятник Т. Г. Шевченка став приводом до видання благодійних листівок. Таких листівок відомо кілька. Серед них виділяється листівка видання Полтавської губернської земської управи 1908 р.
У 1914 році всупереч царській забороні святкувати 100-річчя з дня народження Шевченка, Єкатеринодарська картинна галерея ім. Ф. А. Коваленка видала ювілейну листівку з портретом Кобзаря, увінчаного лавровим вінком, віршем «Думи мої» і написом «Великому поетові України слава! Сторіччя з дня народження. 1814 — 25 лютого — 1914 рік».
Інша ювілейна листівка була видана в 1914 році у Львові. На листівці відтворений автопортрет Шевченка 1840 року, обрамлений українським орнаментом. На зворотному боці напис: «на руську захоронку у Львові».
Шевченко на радянських листівках
На першій радянській листівці, присвяченій великому поетові, відтворений проект пам'ятника Т. Г. Шевченка в Москві, виконаний відомим російським скульптором М. М.Волнухіним (1859 – 1921 роки). Листівка була випущена в один час з брошурою про Шевченка, що входила в серію «Кому пролетаріат ставить пам'ятники». На зворотному боці проставлена дата: «25 Жовтня. 1917 р. — 25 Жовтня. 1918 р.», а також подані короткі біографічні дані про Шевченка і оцінка його творчості.
Ім'я Шевченка служило гаслом в боротьбі проти неграмотності. У Лубнах була видана листівка з портретом Шевченка тиражем у 200 тисяч примірників. На ній заклик: «Грамотний! Виконай свій обов'язок! Купи листівку. Цим ти допоможеш навчити неграмотного ».
На іншій листівці відтворені портрет Т. Г. Шевченка і його слова з вірша «І мертвим, і живим»:
«Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте.
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь».
У 1937 році на листівках видавництва «Мистецтво» вперше були відтворені в кольорові картини Т. Шевченка «Одаліска», «Фортечна дівчина», «Діти Рєпніних».
У березні 1939 року в СРСР відзначали 125-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Серії листівок були випущені видавництвами «Мистецтво» і «Мистецтво».
У серію видавництва «Мистецтво» увійшли 12 тонових фототипних листівок — репродукцій творів Шевченка. Тираж серії становив 10 000 примірників. Листівки видавництва «Мистецтво» були випущені в 1938 році тиражем 3000 екземплярів.
З листівок періоду Другої Світової війни виділяється портрет Т. Г. Шевченка, вигравірований на дереві відомим українським графіком А. Середою (1944 рік).
У 1955 році видавництво «Мистецтво» випустило серію з 12 листівок-репродукцій творів Шевченка-художника.
До 100-річчя від дня смерті поета Ізогіз випустив комплект листівок «Тарас Григорович Шевченко. Живопис і графіка »тиражем 30 000 примірників. До нього увійшло 12 репродукцій кращих творів живопису і графіки Шевченка.
До річниці 1961 року випущена серія художніх листівок за сюжетами українських народних пісень на слова поета. Більшість з них виконані в техніці ліногравюри. Автори композицій: В. Касіян, Ю. Якутович, А. Базилевич, В. Куткін та інші графіки. На кожній листівці ілюстрація: ноти, початкові слова пісні. На зворотному боці наводиться повний текст пісні.
До 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка в 1964 році видавництво «Мистецтво» випустило три ювілейні добірки: «Художник Т.Г. Шевченко» , «Українські народні пісні на слова Т. Г. Шевченка» і «По шевченківських місцях».
За М. Забоченем, «Радянський колекціонер», №2 1964, с. 133-143