Буквально місяць тому на одному з українських інтернет-аукціонів була продана старовинна картина. У цій історії немає нічого дивного: кожен день на різних аукціонах продаються картини. Але саме цю картину мріяли купити співробітники історико-художнього музею в Дружківці Донецької області. Виставлена з однієї гривні, картина була продана за 18 000 гривень. Для провінційного музею така сума виявилася непідйомною. Чому ця покупка була такою важливою — читайте далі.
Випадковий візит
Дружківський історико-художній музей займає два зали в міській бібліотеці імені Лесі Українки. Вхід вільний. Незважаючи на це, відвідувачів ми не зустріли, що, в принципі, не дивно для маленького музею в будній день. Експозиція Дружківського музею невелика, але особлива.
Перший зал присвячений історії міста: тут карти, старі фото, предмети побуту. Другий зал — роботи художників місцевої ізостудії. Але нашу увагу привернула старовинна картина —нічний ліс, озеро і місячне світло, намальовані рукою майстра, не інакше. Виявилося, картина має цікаву і загадкову історію, що почалася понад століття тому.
Нам пощастило познайомитися з співробітницею музею Мариною Бурикіною і директором Світланою Кривоносовою. Вони розповіли нам про всі перипетії, пов'язані зі створенням музею, володіння поміщика Єлисеєва і загадкову картину невідомого автора, яка ледь не стала трофейною.
Будинок поміщика Єлісєєва
Григорій Григорович Єлисеєв — російський підприємець і кіннозаводчик, консул Данії в Санкт-Петербурзі і статський радник. У Санкт-Петербурзі йому належали будинки, винні склади, кондитерські магазини. Найвідоміший — «Магазин братів Єлисєєвих» на Невському проспекті. Відкритий заново, він працює і в наші дні. Також Григорій Єлисеєв займався імпортом французьких вин і влаштовував скачки.
У Дружківці Єлисєєву належали цегляний, кінний і цукровий заводи, а також понад дві тисячі десятин землі в центрі і околицях Дружківки. Там же був маєток, одну з кімнат якого, мабуть, прикрашала картина художника А. Медведєва «Місячна ніч».
Як трофей
Керуючим маєтку Єлисеєва був Яків Бондар — батько одного з місцевих жителів Олексія Бондаря. У 1914 році поміщик Єлисеєв емігрує в Париж, залишаючи картину в Дружківці.
Під час Другої Світової місто було окуповане. Німці облаштовувалися, створювали штаби, активно вивозили всі цінні речі. Маєток Єлісеєва також став одним з німецьких штабів, а картина «Місячна ніч» повинна була відправитися в Німеччину в якості трофея. Від цієї долі її врятував Олексій Бондар, сховавши картину на горищі під мотлохом.
Створення музею
Після війни Олексій Бондар організовує ізостудію, яка стає популярною серед місцевих жителів. Збирається достатня кількість гідних робіт, і в 80-х роках, пішовши на пенсію, Олексій Якович Бондар вирішує створити художній музей.
Пройшовши всі бюрократичні кола пекла, в 1986 році вдається домогтися свого: під музей виділяють приміщення в центрі міста — Свято-Миколаївський храм 1906 року, перебудований вже в Радянські часи в кінотеатр. Туди були перенесені роботи, облаштована галерея. Музей був відкритий. Однак проіснував він там недовго. У зв'язку з приїздом президента США Рональда Рейгана активісти написали лист про необхідність відновлення храму. Музей знову опиняється на вулиці. Допоміг цьому лиш збіг обставин: приблизно в цей час в Дружківці відкрили нову бібліотеку, де музею віддають два зали, а віруючим повертають церкву.
Реставрація
Через кілька років після створення художнього музею картина з горища потрапляє до фондів. Тут їй судилося пролежати понад двадцять років. У квітні 2017 року картину беруть на реставрацію. Після довгих років, проведених в екстремальних умовах, картина була у вкрай жалюгідному стані: 12 розривів на полотні,підрамник,який уже звисав та бовтався та відвалена рама. При цьому картина була покрита трьома або навіть чотирма шарами лаку. Може бути, Олексій Бондар сам наносив на неї лак — намагався рятувати. Були якісь сліди реставрації, помітно, що картину хотіли зберегти, тому що бачили її цінність.
Фото: dnl.dn.ua
У процесі реставрації співробітники музею зняли старі потемнілі шари лаку, через які картина була практично чорною, поставили на місці розривів заплатки, покрили тонким шаром лаку, щоб не допускати тріщин. Рідна, автентична рама також була відновлена.
Таємничий автор
Головна загадка в цій історії — персона художника. Хто ж такий «А. Медведев »? Картина написана в традиції «російських передвижників», період приблизно той же. Співробітники музею подавали запити в архіви Києва і Харкова, проте ніякої інформації не отримали. Версії були різні: може, це якийсь художник — відомий або невідомий — одиничний раз підписався і після змінив ім'я. Відомостей не було ніяких.
До останнього часу: в музей прийшов місцевий житель, який побачив лот на одному з інтернет-аукціонів — старовинну картину з підписом «А. Медвєдєв ». В описі було вказано, що картина трофейна, вивезена з Німеччини в 40-х роках. Продавець — житель Вінниці. Якщо вірити історії продавця, картина авторства таємничого живописця була вивезена до Німеччини, але по закінченню війни повернена в рідні краї.
Той факт, що картина була продана за таку чималу суму підтверджує, що її автор — не рядовий, а висококласний майстер. І це тільки заохочує: шукати далі, йти до розгадки.
Автор: Ілона Червоткіна