Фоторепортаж
У Києві кілька блошиних ринків. Найбільший знаходиться неподалік станції метро Почайна, куди його перенесли у 2011 році з Куренівки. Офіційна адреса барахолки – вулиця Вербна, 19, але простягається вона значно далі і охоплює ще значну частину проспекту С. Бандери (колишнього Московського проспекту).
Ціни у центральній частині блошиного ринку достатньо високі. Але це для необізнаних. «Ви торгуйтеся зі мною, це барахолка – тут треба торгуватися!» – зробив мені підказку колись один продавець. Працює, перевірено!
Продавці розташовуються відразу за легендарним книжковим ринком, який, до речі, за версією Міністерства торгівлі США знаходиться на сімнадцятому місці у світі по торгівлі контрафактною продукцією. Працює блошиний ринок лише по вихідних.
Барахолки у народі нерідко називають «ринками непотрібних речей». Справді, більшість товарів тут – це непотрібні речі з дому, на яких ще можна підзаробити. Ну не викидати ж?
Тут є все: старий одяг, посуд, навіть продукти. Особисто у мене після першого походу на «блошку» страшенно боліла голова і рябіло в очах – такої кількості речей в одному місці я ще не бачив.
І звичайно ж, тут є антикваріат, хоча на перший погляд може здатися, що його відсоток мінімальний у порівнянні з тою кількістю майже непотребу, якою усіяне усе довкола.
Речі, які можна визнати за антикварні трапляються вже від самого входу. Проходячи далі, углиб ринку, помічаємо, що насправді продавців, які спеціалізуються саме на старовинних речах, тут достатньо.
Щоправда, на загальному різнорідному фоні, їхній товар дещо розчиняється. На перший погляд, з антикварного тут найбільше виробів з бронзи, фарфору, ретро-фототехніки, годинників.
Трохи менше живопису, філокартії, нумізматики і, що не дивно, букіністики. Остання просто міцно осіла на пройденому нами раніше книжковому ринку.
Найбільше антикварних речей продається в магазинах-павільйонах, що знаходяться по ліву руку вздовж дороги від входу у центральній частині барахолки.
Ці магазинчики – явище порівняно недавнє, останніх двох-трьох років. На першому з них навіть красується промовистий банер, очевидно почеплений з подачі адміністрації: «Антикварний ринок».
Таких магазинчиків тут з десяток. У них продають фарфор, живопис, старовинні годинники, букінистику, вироби з бронзи, старі інструменти тощо.
Хоча, як зізнався нам один з власників такого магазинчику, найцінніші антикварні речі сюди привозять рідко, зазвичай лише за попередньою домовленістю.
Частину товару продавці виносять на вулицю, завдяки чому сам магазин лишається майже непомітним, адже входи у ці павільйони завжди збоку, а вивіски є не скрізь. Тож варто придивлятися уважніше.
Ціни у центральній частині блошиного ринку достатньо високі. Але це для необізнаних. «Ви торгуйтеся зі мною, це барахолка – тут треба торгуватися!» – зробив мені підказку колись один продавець. Працює, перевірено!
Біля виходу на залізничні колії «офіційна» барахолка, тобто та, де місця для торгівлі платні, закінчується.
Далі починається простір для тих, кому платити за оренду невигідно, адже асортимент у них відверто дріб’язковий. Охочих поторгувати задарма багато і, за словами окремих продавців, найкращі місця доводиться займати мало не з третьої ранку. Повіримо?
Розташовуються продавці прямо уздовж залізничних колій. Кілька разів на день тут проїжджають потяги. Тоді це місце набуває якогось особливого емоційного присмаку.
Здається, що більшість відвідувачів шукають в цій частині барахолки не речі, а враження, оригінальну атмосферу, яку більше ніде не відчуєш.
Ціни тут значно приємніші, але і товар найчастіше відверто «барахольний». Однак, і цим простором у пошуках антикваріату гребувати не варто. Тут зрідка теж можна зустріти антикварні речі за дуже приємною ціною – продавці, попросту розпродуючи на їхню думку домашній непотріб, часто не розбираються у його справжній цінності.
Приходити сюди варто з самого ранку в суботу – тоді буде шанс, що цінна річ, якщо вона таки трапиться ще непоміченою численними перекупщиками і колекціонерами, опиниться саме у вас.
Текст і фото: Василь Соловій