Про боністику для початківців: чому це цікаво?
Щодня ми тримаємо в руках паперові гроші. Кожен із нас, без перебільшення, зможе відрізнити будь-який номінал «в лице» за кольором, зображенням і навіть на дотик. Ми помилково вважаємо, що наших знань про гроші цілком достатньо. Проте, будь-який досвідчений колекціонер-боніст це заперечить і наведе той факт, що дев’ять із десяти пересічних жителів нашої країни навіть не зможуть без заминки точно перелічити усіх діячів української історії, що зображені на вітчизняних банкнотах. Саме тому далі піде мова про речі, які нас оточують, проживають з нами наше життя, але до яких ми звикли і не звертаємо на них увагу — про паперові гроші.
Про що розповідає боністика?
Боністика це один з найпростіших способів пізнання культури та історії певної країни. Будь-яка банкнота є найлаконічнішою і найточнішою характеристикою цілої епохи. З банкнот ми можемо отримати вичерпну інформації про стан економіки держави певного періоду, заможність її громадян, соціальний устрій, форму влади, інфляцію в країні, соціальні здвиги і т.д.
Зрештою, не можемо оминути і естетичну цінність банкнот, адже над їх дизайном працювали найкращі художники, що тільки були доступні структурі, яка випускала паперові платіжні засоби. Нерідко, вивчаючи банкноти, можемо почерпнути інформацію і про побут та звичаї населення певної країни. За підтвердженням цих слів далеко ходити не доводиться. Візьмемо, до прикладу, наступний факт.
Мало кому зараз відомо, але в певний період у США, а саме з 1928 року, владою випускалась дводоларова купюра із зображенням президента Томаса Джефферсона. З певних невідомих причин у народі стали її вважати нещасливою.
Отримуючи таку купюру в якості частини заробітної плати чи на здачу, громадяни США намагались якнайскоріше від неї позбавитись. Повторний випуск таких купюр у 1953 і 1963 роках ситуації не змінив. Навіть у 1976 році дводоларову банкноту, випущену в честь підписання Декларації про незалежність, громадяни відмовлялися брати до рук. Тому з часом купюра номіналом у два долари стала рідкісною і становить неабиякий інтерес для колекціонерів.
Грошові паперові знаки також дозволяють проводити цікаві соціальні дослідження. У тих же США був проведений аналіз декількох пачок двадцятидоларових купюр, взятих з обігу. Серед них не виявилося жодної, що не містила б на собі мікрослідів кокаїну, окрім, звичайно, банкнот, отриманих безпосередньо з емісійного банку.
Які банкноти приймати в колекцію?
Паперові гроші, як відомо, потребують особливо бережливого ставлення. Це являється однією з особливостей боністики, оскільки ціна банкноти напряму залежить від стану її збереженості. Невелика пляма, загин, надрив можуть зменшити ціну банкноти у кілька разів. Пріоритетом для колекції є бони у найкращому стані збереження. Багато рідкісних банкнот можуть мати цілу низку різноманітних дефектів, однак їх доводиться приймати в колекцію за відсутності інших екземплярів у кращому стані.
З чого почати?
Боністика являється благодатною темою для колекціонера. Очевидно, жоден досвідчений боніст не дасть конкретної відповіді на питання молодого колекціонера: «З чого почати колекціонувати бони?» Подібно до нумізматики, у боністиці початківець сам має вибрати близьку йому тему для старту колекції — можливо, його зацікавленням можуть бути бони конкретної країни, регіону, періоду, стилістики, тематики…
Будь-яка колекція, навіть найпростіша, як правило не втрачає цінності з часом. Бони нині стають все більш цікавими для колекціонерів і діячів антикварного бізнесу і завжди перетворюються у своєрідну накопичувальну скарбничку. А враховуючи той факт, що грошові знаки являються неодмінними супутниками людини протягом життя, можемо собі констатувати — їхня історія є значно цікавішою біографії кожного із нас.
На жаль, більшість людей цією історією майже не цікавиться, вважає, що у ній немає нічого нетипового. Але якщо поставити питання іншим чином, глянути на гроші не очима покупця в магазині, а колекціонера, і спитати себе : «Чи не зберегти нам пам'ять для своїх нащадків на прикладі хоча би деяких недорогих банкнот, діставши які із власного гаманця, ми зовсім не збідніємо?».
Досвідчені колекціонери-боністи радять починати з найменшого — вилучати з обігу банкноти найменшого номіналу у хорошому стані з твердим наміром їх не тратити. З часом у кожній країні проводиться грошова реформа, коли гроші старого зразка замінюються на нові. Попередні банкноти, як правило, з обігу не вилучаються і зношуються з часом. Чи легко потім буде знайти банкноту такого зразка у хорошій збереженості? І як дорого потім обійдеться рішення перекупити таку банкноту у антиквара?
Кілька цікавих фактів зі світу боністики:
- Після об’єднання ФРГ і ГДР знову у єдину країну перед німецькою владою постала складна проблема: куди подіти паперові гроші ГДР, що перебували в обігу? Утилізувати їх методом спалення було б край шкідливим для екології, це сприяло б виділенню в атмосферу великої кількості шкідливих елементів. Було прийнято рішення заховати купюри на мільярди марок у соляні шахти. Можна лише уявити, які приємні сюрпризи очікують колекціонерів, які доберуться до цих грошей через десятки, а то й сотні років.
- Серед боністів особливу групу становлять мисливці за номерами купюр. Вони не шкодують коштів, аби отримати у колекцію купюри з номером від одного до десяти. Інших же хвилюють лише ті банкноти, де наявне повторення цифр, наприклад п’ятірок чи шестірок. В Бангкоку за купюру, де присутня одна лиш цифра чотири, платять в двадцятикратному еквіваленті.
- Номери на банкнотах, які однаково читаються справа на ліво і навпаки, колекціонери усього світу називають «радарами». Коштують купюри з такими номерами у двічі-тричі дорожче звичайних.
- У столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяде організований окремий банк для жінок. Клієнтів-чоловіків тут немає. Це дає можливість жінкам брати участь в економічному житті країни і не порушувати канону ісламу.
- Якщо скласти в одну стопку усі наявні в Японії діючі паперові гроші, то їх висота у 160 разів перевищить священну для японців гору Фудзіяму, яка тягнеться вгору на 3776 м.
- Американські долари проходять жорстку перевірку на міцність. Стандартом є можливість скласти банкноту 4000 разів перш, ніж вона почне рватися.