В античну епоху у великих просторах півдня теперішньої території України і Молдови поряд з привізною грецькою, а пізніше і римською монетою була в обігу монета місцевого карбування. Цю місцеву монету в нумізматичній літературі називають «варварськими наслідуваннями».
Наслідування античним монетам та їх значення
Для вивчення давньої історії важливе значення мають східноєвропейські наслідування грецьким монетам. Вони належать до поширених у нас пам'ятників античності, і велика кількість їх зберігається в музейних колекціях та приватних зібраннях.
Поява наслідувань викликалася економічною необхідністю. Коли в силу будь-яких обставин (війни, стихійні лиха та інше) надходження привізної монети припинялося, правителі місцевих племен були змушені карбувати свою монету для забезпечення торгових потреб. Написи на деяких наслідуваннях розшифровуються як імена вождів племен або племінних утворень. Це також свідчить на користь припущення про офіційний характер місцевих емісій.
Говорячи про східноєвропейські наслідування грецьким монетам, маються на увазі монети фракійських (в т. ч. греко-дакських), кельтських (долина Дунаю) і ймовірно скіфо-сарматських племен, що чеканилися на північ від кордонів грецької метрополії на всьому Балканському півострові, за течією Дунаю, і далі на схід від Карпат до північночорноморських степів. Карбування в цьому районі мало свої закономірності. Тут випускалася тільки срібна монета та імітувались типи грецьких монет, рідко відтворені в інших районах. Незважаючи на стилістичне різноманіття, східноєвропейські наслідування різко відрізняються за стилем від наслідувань інших районів.
Особливості наслідувань
У східній Європі карбування наслідувань починається з вищого срібного номіналу — тетрадрахми. З розвитком товарно-грошових відносин з'являються і більш дрібні номінали — драхма і її фракції.
Серед наслідувань зустрічаються монети, як близькі до прототипу по трактуванню зображень, так і надзвичайно далекі від нього. У багатьох випадках це результат багатоетапності в карбуванні. Спочатку імітувався грецький прототип, а через деякий час прототипом могло виявитися і наслідування. У процесі «наслідування наслідування» грецький прототип часом спотворюється до невпізнання.
Час і місце карбування того чи іншого виду наслідувань в нумізматичній літературі встановлені лише приблизно. Єдиним зручним способом поки що може бути класифікація наслідувань за зовнішнім виглядом, за стилем зображення. Вона дозволяє в загальних рисах визначити старовину монети і культурні традиції карбування її племені. Судячи зі стилістичного аналізу, наслідування можна поділити на чотири групи:
- Близькі наслідування, що чеканилися племенами, які перебували під сильним грецьким впливом, і більш-менш правильно трактують зображення прототипу. Грецькі написи на них перероблені вірно або з незначними помилками.
- Наївні наслідування, що чеканилися племенами, далекими від грецької культури і не мали своєї яскраво вираженої художньої традиції. Зображення прототипів на них передані детально, але по стилю нагадують дитячий малюнок. Незнайомий з грецькою мовою, різьбяр штемпелів механічно копіював напис, на монеті виникали важко або нечитабельні зовсім ряди букв або буквоподібних знаків.
- Стилізовані наслідування, що чеканилися племенами, що володіли власною художньою традицією. Грецькі зображення на них трактуються відповідно до місцевих релігійних і естетичних поглядів. Серед монет цієї групи часто зустрічаються чудові екземпляри. Написи на стилізованих наслідуваннях, як правило, замінюються декоративними мотивами.
- Далекі наслідування, зображення на яких передані досить схематично. На пізніх наслідуваннях зберігаються лише окремі елементи зображення. Таку монету часом нелегко звести до того чи іншого прототипу. Напис перетворюється в набір прямокутників або точок або зовсім відсутній.
Стиль наслідувань постійно еволюціонував, близьке наслідування може містити елементи стилізації, далеке — мотиви місцевих релігійних уявлень і т.д. Тому іноді важко провести грань між наслідуваннями перерахованих груп.
Нижче наведемо деякі приклади наслідувань античним монетам.
Наслідування монетам Філіпа
Першими грецькими монетами, що викликали хвилю наслідувань в східній Європі і відбили політичну та економічну експансію Македонії, були тетрадрахми Філіпа ІІ Македонського (359 - 336 років до н.е.). На їх лицьовій стороні зображений профіль бородатого Зевса, на зворотному —оголений хлопчик з пальмовою гілкою верхи на коні. В полі монети — грецький напис, монограми і додаткові символи, що вказують місце карбування та ім'я людини, яка займалася монетною емісією. Вага — близько 14, 5 г.
В районі Карпат широко поширені гето-дакські або кельтські близькі наслідування з рисами стилізації, особливо помітними в трактуванні коня і вершника. Від напису залишилися всього чотири літери. Під черевом коня — зірочка. Ці монети часто мають надчекани у вигляді хрестика, кружечка, зірки і т. д. В античності надчекани свідчили про придатність потертої або іноземної монети в якості платіжного засобу. На карпатських наслідуваннях нерідко бувають глибокі надруби, які, мабуть, робилися, щоб перевірити, чи не міститься під шаром срібла мідне ядро. Надруби свідчать про те, що монету розглядали, перш за все, як злиток металу, який при торгових операціях зважувався (разом з монетами в скарбах іноді знаходять ваги). Цим можна пояснити і значні коливання у вазі більшості наслідувань монетам Філіпа. Вага карпатських монет — 12-14 г.
Наслідування монетам Філіпа — найпоширеніші в східній Європі. Вони першими завоювали місцеві ринки і утримувалися на них близько трьох століть, успішно конкуруючи з іншими типами наслідувань і здійснюючи на них вплив. Так вершник з Філіпових монет перейшов на зворотний бік наслідувань тетрадрахмам Пеонії Патри (335 - 315 роки до н.е.) і на зворотний бік так званої «біатекової монети». Наслідування монетам Олександра Македонського і Першого району Македонії утвердилися на ринках західного Причорномор'я, але вглиб материка не змогли проникнути, тому що там продовжували утримуватися наслідування монетам Філіпа.
Наслідування монетам Олександра Македонського
Монети Олександра Македонського (336 - 323 роки до н. е.), що були в обігу на більшості ринків стародавнього світу, також викликали східноєвропейські, переважно фракійські, наслідування. Монети Олександра випускалися протягом двох-трьох століть після його смерті і стали основною торговою монетою античності. Їх карбували в грецькій метрополії, в Малій Азії, в Сирії, Єгипті, Месопотамії і Західному Причорномор'ї, причому всюди на їх стиль впливали місцеві художні традиції.
Тетрадрахми за життя Олександра чеканили на невеликих товстих кружечках, а після його смерті — на тонких кружечках більшого діаметра.
На лицьовій стороні прототипу зображений профіль Геракла в левовому скальпі, на зворотному — бородатий Зевс на троні з орлом на витягнутій правій руці і скіпетром в лівій. На полі — грецький напис, монограми і різні додаткові символи. Вага — близько 17 м
На близькому наслідуванні ІІІ століття до н.е. злегка стилізований профіль Геракла( профіль Герака-повторювання в тексті мабуть) з важким підборіддям далекий від грецьких ідеалів прекрасного. Зображення Зевса на троні огрублене. Напис свідчить про те, що це наслідування тетрадрахма Олександра.На полі монети під орлом зберігається монограма.
Наслідування монетам Лісімаха
Фракійські племена на території сучасної Болгарії в ІІІ-ІІ століттях до н.е. чеканили наслідування тетрадрахмам фракійського царя Лісімаха (323 - 281 роки до н.е.). На лицьовій стороні прототипу зображений профіль Олександра Македонського, на зворотному — сидить на троні Афіна з богинею перемоги Нікою на витягнутій правій руці. В полі монети — напис, монограми і додаткові символи.
Подібно монетам Олександра монети Лісімаха були торговими монетами і карбувалися понад століття. Особливого поширення в східній Європі отримали посмертні тетрадрахми Лісімаха, що чеканилися в місті Візантії на тонких кружечках великого діаметру. Зображення на них сильно огрублене, під сидячою Афіною — емблема Візантія, тризуб Посейдона. Наслідування монетам Лісімаха завжди близькі і відрізняються від грецької торговельної монети лише явними рисами місцевої стилізації.
На більшості наслідувань тетрадрахмам Лісімаха зображення і написи передані досить правильно, але стиль монети підкреслено декоративний, «мереживний».
За А. Сергєєвим, журнал «Радянський колекціонер», №10, с. 133 - 143