Рубль Костянтина 1825 року унікальний. Він був видрукуваний з профілем цесаревича, який не вступив на престол, а потім надовго захований. Крихітний тираж і замовчування самого факту існування монети так підігріли інтерес серед нумізматів, що на нью-йоркському аукціоні 2004 року один з примірників продали за $ 550 000.
БОЯЗЛИВИЙ СПАДКОЄМЕЦЬ
Великий князь Костянтин — другий син російського імператора Павла I. За його заповітом, мав успадкувати престол після старшого брата Олександра І. Командир Гвардійського корпусу, в 1815 році він став головнокомандувачем військ Царства Польського, яке увійшло до складу Російської імперії. Тепер князь був зобов'язаний перебувати далеко від столиці, у Варшаві.
Костянтин обжився на новому місці і через шість років одружився з польською графинею Жанетт Грудзінською, для чого нарешті розлучився з німецькою принцесою Юліанною-Генріеттою-Ульрікою Саксен-Кобург-Заальфельд, яка давно втекла від нього додому. «Жанетта не була красунею, але була гарнішою за всяку красуню. Біляві густі кучері її, блакитні виразні очі, посмішка розумна і привітна, голос м'який і звучний, стан гнучкий і якась облягаюча її моральна свіжість і чистота. Все поєднувалося в ній», — писав Петро В'яземський.
Шлюб великого князя з графинею вважався нерівним, морганатичним, і діти від нього не могли претендувати на корону. У 1823 році Костянтин використовував цей привід, щоб відректися від прав на престол. Він боявся влади, говорив: «Мене задушать, як задушили батька». Зречення було зроблено в глибокому секреті. Копії письмового маніфесту лежали запакованими в Успенському соборі, в Державній Раді, Сенаті і Синоді. Розкрити конверти можна було тільки у разі смерті імператора Олександра І.
СЮРПРИЗ ДЛЯ ІМПЕРАТОРА
9 грудня 1825-го року звістка про смерть Олександра І від гарячки в Таганрозі дійшла до Санкт-Петербурга. Незнаючі про таємне зречення Костянтина аристократи, чиновники і армійські чини стали присягати новому імператору. Без зволікання в столиці почали писати портрети нового монарха, готувати мови і здравниці. Міністр фінансів Єгор Канкрін вирішив, що не буде покараним за надмірну послужливість, і наказав монетному двору терміново карбувати рубль з профілем Костянтина.
Портретних рублів Санкт-Петербурзький монетний двір не карбував давно, зі смерті Катерини II в 1796-му. Ці рублі були досить простими: імперський двоголовий орел — на аверсі, номінал— на реверсі.
Робота над костянтинівським рублем велася у великій таємниці і ще з більшим поспіхом під керівництвом відомого майстра Якоба Рейхеля. Він зробив чудове гравіювання в фантастично короткий термін — чотири дні.
12 грудня на монетному дворі були викарбувані пробні монети. На лицевій стороні містився профіль нового імператора, який мав схожість з вінценосним батьком Павлом. Навколо портрета розмістилася напис: «Б. М. Костянтин I імп. і сам. всія Росс. 1825 »(« Божою милістю Костянтин I імператор і самодержець всія Росії. 1825 » — прим. WAS).
У ДОВГИЙ ЯЩИК
Тим часом в Петербурзі роздрукували конверти з маніфестом і дізналися про зречення. Костянтин з Варшави присягнув Миколі на вірність. У ніч на 14 грудня на засіданні Державної ради Микола Павлович проголосив себе імператором.
Міністр фінансів Канкрін від гріха подалі направив монети в секретне сховище казначейства. Після невдалого повстання декабристів, збунтованих солдатів під приводом захисту прав Костянтина на престол, вони стали представляти серйозну небезпеку для своїх виробників. Костянтинівський рубль був ретельно охоронюваною державною таємницею протягом усього царювання Миколи. Про існування восьми монет стало відомо лише через два роки після його смерті.
У 1857 році за розпорядженням його сина Олександра II ящик з рублями був вилучений з казначейства. П'ять монет надійшли в особисте розпорядження імператора. Він подарував їх великим князям Сергію Олександровичу і Георгію Михайловичу, а також принцу Олександру Гессенському. Одну монету, згадану в описі, не виявили. Ще два напівфабрикати—відбитки на срібних гуртках без напису — на правах автора прихопив медальер Якоб Рейхель.
Зараз три монети знаходяться в музеях — Ермітажі, Державному історичному музеї Москви і Смітсонівському інституті в США. Решта час від часу з'являються на аукціонах, переходять від анонімних продавців анонімним покупцям і знову зникають. Це спричинило появу безлічі підробок — від грубої ручної р
Переклад за статтею: Дмитрий Кириловец, WAS by Depositphotos