Жетони атракціонів Баку середини 1980-х років
Основні функції жетонів
Жетони займають значне місце в зібраннях колекціонерів любителів і музеїв. Функціональне призначення їх різноманітно, їх використовують як талони на отримання додаткового харчування, замінники грошей всередині якоїсь установи, водопровідні, телефонні, курортні, для проїзду в громадському транспорті, автоматні та інші.
В основному випуск таких жетонів припадав на періоди відсутності або нестачі дрібної розмінної монети або коли був потрібний тимчасовий сурогат, який має місцеве вживання ...
Цікаві для збирачів випуски атракціонних жетонів. В результаті переходу підприємств побутового обслуговування Баку на договірну форму роботи відповідними документами був передбачений і такий пункт:
«... — Там, де це доцільно, працівник зобов'язаний видати замовнику розписку або жетон, який засвідчує прийом замовлення».
Чому жетони?
Необхідність застосування вищеназваних жетонів була викликана декількома обставинами. По-перше, вони виконували функцію урахування і контролю взаємин між членами обслуговуючого персоналу атракціону в нових умовах господарювання. По-друге, вони більш зручні в застосуванні, ніж паперові квитки.
Незвичайний матеріал
В один зі святкових травневих днів 1986 року відвідувачі дитячих атракціонів комбінату «Добрі послуги» отримали замість звичних паперових квитків досить-таки незвичайні замінники — жетони.
Для їх виготовлення вперше був застосований зовсім фольгований гетинакс, з якого зазвичай роблять монтажні плати для приймачів. На думку механіка комбінату Ю. Н. Григоряна, який запропонував використання фольгованого гетинаксу, по зносостійкості він мало в чому поступається металу, але набагато легше, що не окислюється і не забруднює руки.
Атракціони комбінату «Добрі послуги» перейшли на жетони систему обліку оплати експлуатації розважальних об'єктів лише через півроку після запланованого терміну і рік залишалися єдиними, які використовували жетони.
Поширення атракціонних жетонів
Тільки в травні 1987 року жетони-квиткозамінники стали застосовувати і атракціони парків культури і відпочинку «Приморський», «Дружба Народів», імені П. Монтіні, імені Ф. Е. Дзержинського.
Через деякий час з'явилися жетони і на атракціонах ЦПКіВ імені С. М. Кірова, ПКіВ імені Нізамі, деяких інших. Варто, мабуть, зауважити, що на відміну від попередніх випусків, коли на жетоні вказувалася лише організація, до якої відноситься атракціон, і номінал — вартість одноразового його відвідин, тепер уже в легенді з'явилося ще й назва самого атракціону (як, наприклад, в ЦПКіВ ім. С. М. Кірова).
Використовувалися жетони не тільки на стаціонарних, але і на виїзних атракціонах, гастролюючих по багатьом містам країни.
Ці жетони монетовидного типу виготовлялися з металу, пластмаси, щільного картону. Відомі й різні способи виготовлення — поряд з карбуванням застосовувалося і лиття. Виготовленням жетонів для атракціонів займалися заводи Бакелектроштамп, Азерелектросвет, Металлкультбит, Порошкової металургії, деякі інші.
Унаслідок цікавості
Незвичайність явища, а також те, що жетони є об'єктом колекціонування, стало причиною винесення без використання деякої частини жетонів дітьми, колекціонерами, просто цікавляться. Нерідко це викликало навіть тимчасову відмова від їх використання. Посилився контроль за використанням куплених жетонів.
Такий стан передбачила адміністрація комбінату «Добрі послуги» (КДУ), час від часу повторювала замовлення на виготовлення додаткової кількості жетонів. Невикористані жетони несли лише в перші дні. А потім у міру задоволення здорової цікавості цей процес припинився сам собою і, більш того, в подальшому в обіг повернулося багато жетонів.
Наведений вище пункт зі «Збірника нормативних і методичних документів ...» передбачає застосування жетонів-замінників не тільки на атракціонах, а й на багатьох інших видах побутового обслуговування населення.
За В. Назаровим, «Радянський колекціонер», №28, с. 159 - 163