Напевно, багато хто з вас знайомий з прислів'ями «книга — джерело знань», «книга — друг людини», «одна книга тисячу людей навчає». Більше того, буквально кожен, навчаючись в школі, писав твір «на тему». Останні років десять у зв'язку з горезвісним технічним прогресом актуальним є питання вибору між паперовою і електронною книгою. Що ж, кожен сам для себе вирішить це складне питання. А ми пропонуємо дізнатися, звідки ж взялася книга і як вона може стати предметом колекціонування.
Народження книги
Ототожнюючи книгу і літературу, слід зізнатися: книга — не тільки «джерело» і «вірний друг», адже крім змісту (тексту) вона являє собою складну систему: тут вам і обкладинка, і назва, і листи, і нумерація сторінок, і інше. А ще не забуваємо про Біблію, адже з грецької це слово також перекладається як «книга». Звідси — бібліотеки, бібліофіли, список використаних джерел.
Прототипами книг були глиняні таблички, сувої, кодекси, рукописи. Книгодрукування було винайдено не так давно: винахідником спеціального типографічного станка став Йоганн Гутенберг, який жив в ХV столітті. Саме йому ми зобов'язані появі книги в сучасному її розумінні. До речі, саме книгодрукування дало можливість читати тексти в одній редакції, адже при постійному переписуванні допускалися помилки, неточності.
Більше, ніж любов до читання: букіністика та букіністи
Плавно переходячи до основної теми статті, відразу ж визначимося з основними поняттями. Отже, букініст (від французького Bouquin — стара книга) — і збирач, і торговець книгами. Букіністична книга за сьогоднішніми мірками повинна бути видана до 1950 року, бо все, що було видано раніше— книга не просто стара, а старовинна, тобто антикварна. Все це можна об'єднати чудесним словом «бібліофілія»: любов до книги.
Як вид колекціонування, букінистика існує вже досить давно, адже першими колекціями книг можна вважати збірники при палацах Стародавнього Єгипту. В середні віки збиранням книг займалися університети і монастирі. Що ж стосується торгівлі книгами, вона бере свій початок в середині XVI століття. У Німеччині, наприклад, старовинні книги продавали на ярмарках. Спочатку старовинні книги продаються разом з іншими антикварними речами, і тільки на початку XIX століття їх починають продавати окремо. Виникає книготоргівля: масова і нещадна.
Існує два поняттябукіністики: вузьке і широке. До першого відносимо тільки книги, до другого — різну друковану продукцію, будь то журнали, буклети, листівки, афіші, репродукції картин.
Де, коли і за скільки можна купити стару / старовинну книгу
Отже, почнемо з найпростішого. Де шукати стару і старовинну книгу? Відповідь на це питання дуже просте: ми ними оточені. Звичайно, старих книг поки що набагато більше. Таких книг багато вдома у кожного (згадаємо серію «Класики і сучасники»), у наших батьків, бабусь і дідусів. За межами будинку ви також знайдете багато «книжкових» місць, починаючи від букіністичних крамниць і закінчуючи блошиних ринком і книжковими рядами (як, наприклад, київський книжковий ринок на Петрівці). Якщо ви більше цікавитеся саме старовинними книгами, то тут на допомогу вже поспішають численні антикварні салони, інтернет-аукціони та зібрання колекціонерів.
Коли? Практично завжди, за винятком барахолки (працює виключно у вихідні) і зібрань (розклад тут).
Вартість. Тут завжди все по-різному. Звичайно, старі радянські книги, тиражі яких були космічними, нічого вам практично не коштуватимуть. Найчастіше, самі продавці книг поспішають позбавитись від них скоріше. Антикварні книги будуть коштувати зовсім по-іншому, про це — в наступному розділі.
Братчи не брати: основні критерії
Спробуємо розібратися, що впливає на ціну старої і старовинної книги.
Почнемо зі старої книги, предмета букіністики.
По-перше, завжди дивимося на стан. Звичайно, ідеально, якщо він ідеальний. А якщо ні, то час збивати ціну. Торгуватися можна і потрібно на блошиних і книжкових ринках. Майстерність збивання ціни — одна з характерних рис букініста.
Після огляду книги слід звернути увагу на тираж. Якщо книга надрукована мільйоном копій, значить вона не представляє особливої цінності і ви тримаєте в руках зібрання творів Пушкіна. Однак, якщо ви хочете мати вдома всі твори Олександра Сергійовича за доступною ціною (або навіть майже безкоштовно), то чому б і ні. Однак є свій нюанс у виданні радянських книг, а саме неприязні владі письменники. Дуже часто через жорстку критику вже виданий тираж могли вилучити і знищити. Уцілілі книги «ворогів народу» — справжня рідкість.
Ще один вид книги, який практично неможливо дістати — так звані самвидави, які з'явилися в шістдесятих роках. В основному, такі книги зберігаються в музеях (Музей шістдесятництва в Києві) і є історичною цінністю.
Третій критерій — наявність автографів, пам'ятних написів, бібліотечних печаток. Все це також може вплинути на ціну.
Вартість старовинної книги також варіюється в залежності від збереження, а також від оформлення, змісту, дати видання, якості паперу. Цінуються позначки власника, знову ж автографи, написи «на пам'ять». Слід враховувати й інші фактори. Наприклад, «Кобзар» Тараса Шевченка, виданий за життя поета, буде коштувати набагато дорожче «Кобзаря» XX століття. Правда, такі знахідки трапляються вкрай рідко. Все-таки книга — річ тендітна, тому колекціонери можуть розраховувати тільки на видання XIX — першої половини ХХ століття. Виявити книгу XVIII століття — нечувана удача. Книги середньовіччя і перші друковані видання зустрічаються тільки в музеях. Вивіз подібних речей карний.
Тому, дорогі друзі, будемо чекати нового зсуву хронологічних рамок, хоча від удачі ніхто не застрахований.