Нещодавно в українських кінотеатрах вийшов французький фільм про зародження еротичної фотографії – «Полуничка» («Curiosa», Франція 2019). У ньому розповідається про одного з перших творців еротичної фотографії – поета П’єра Луї та його кохану Марі. З цієї нагоди пропонуємо вам огляд перших еротичних листівок.
Зображення оголеного тіла до 1835 року в основному було на картинах (академічний живопис) та рисунках (так звані еротичні, часом порнографічні малюнки). Того ж року французький фотограф Луї Дагер винайшов оновлений процес фотографування. З того часу нову технологію почали використовувати для еротичного зображення жіночого тіла.
Дивитися розділ «Філокартія» на UNC.UA
У XIX столітті через суворі моральні догми зображення оголеного тіла «призначалось» лише для академічного живопису. Проте чимало ню дагеротипів, хоч і були стилізовані під зразок для живопису (так звані «l’academie»), мали вигляд виразно еротичний, а той порнографічний. Такі зображення було складно поширювати – насамперед через технологічні труднощі. Тиражувати картинку можна було шляхом повторного фотографування оригіналу. Оскільки одне таке фото могло вартувати як тижнева зарплата, цільовою аудиторіэю таких зображень були митці та багачі.
У XIX столітті через суворі моральні догми зображення оголеного тіла «призначалось» лише для академічного живопису
З розвитком технології фотографування еротичні зображення ставали більш доступними. До того ж, популярність листування через фотолистівки витворила новий попит на тиражування еротичних фотокарток. Щоправда, були проблеми з поширенням – не всі країни дозволяли листування картками з частково або повністю оголеними моделями. Бувало, респондент із країни, де це було дозволено, висилав еротичну листівку, а вона не доходила до адресата, адже в іншій країні існувала заборона. Наприклад, Велика Британія та Російська імперія обмежували поширення листівок з оголеною натурою (і навіть з античними статуями). Натомість у Франції заборон на це не було, тому бізнес еротичних листівок активно розвивався. Пізніше саме завдяки популярності французьких еротичних листівок терміни «французький» асоціювали зі сексуальністю.
Витончені та вигадливі французькі фотографи розробляли багато видів еротичних листівок. Для «більш суворих» країн вигадували «більш скромні» листівки, скажімо, із зображеннями одягнених дівчат, у яких видно ноги до колін, або ноги у панчохах. Серед колекціонерів пострадянського простору найпопулярнішими є саме такий тип еротичних листівок. З демократизацією і популярністю таких поштівок їхньою «цільовою аудиторією» стали солдати.
Для «більш суворих» країн вигадували «більш скромні» листівки, скажімо, із зображеннями одягнених дівчат, у яких видно ноги до колін, або ноги у панчохах.
Але поширення навіть таких листівок у межах Російської імперії було суворо заборонено законом. Дистрибуція французьких листівок каралась позбавленням волі. Тому «французькі поштівки» (саме так їх називали у російській імперії) продавці дрібних магазинів та вуличні торговці поширювали обережно. Аби уникнути проблем із законом такі листівки підписували вигаданими іменами. Тому, на жаль, імена фотографів та моделей «французьких фотолистівок» не збереглись.
