Почитати

​Чому ми колекціонуємо?

Наш портал пропонував вам чимало книг від колекціонерів, тепер черга на книги про колекціонерів. Завдяки цій добірці спробуємо розібратися, чому ваші знайомі (або й ви!) стають колекціонерами, які психологічні процеси це супроводжують та як із цим жити друзям та рідним.

Психологія колекціонування: всі щось колекціонують, ТАК ти теж. Марк МакКінлі

(The Psychology of Collecting: Everybody Collects Something, YES You Do. Mark B. McKinley, 2015)

Дивитися розділ «Букіністика» на UNC.UA

Книга представляє велику кількість історій від і про справжніх колекціонерів, і про найрізноманітніші види колекціонування – від чогось поширеного, як-от монети, годинники, марки чи комікси до більш екзотичного: комахи, людське волосся чи навіть відео з кримінальних сцен.

У книзі детально досліджено специфіку відбору людьми певних предметів до колекції, аналізується, що саме ми хочемо зберігати, чому одні речі стають важливішими за інші. Всі ці історії із захопливими деталями відповідають на одне питання: чому ми колекціонуємо? Чому збираємо та зберігаємо?

Для когось це просто хобі, для інших – вигідна інвестиція. Для ще багатьох людей колекціонування – це спосіб мислення, спосіб життя, ці люди визначають свою професійну діяльність, як «колекціонери».

У цій книзі автор пропонує досить незвичний і захопливий погляд на психологію колекціонування. З одного боку автор критикує і підважує саму необхідність людини щось колекціонувати, з іншого – він дає поради з приводу того, як стати колекціонером, як зібрати велику колекцію, як її вигідно рекламувати та реалізувати.

Для когось це просто хобі, для інших – вигідна інвестиція. Для ще багатьох людей колекціонування – це спосіб мислення, спосіб життя, ці люди визначають свою професійну діяльність, як «колекціонери».

Що найбільше може сподобатися у книзі – це власне різноманіття історій про колекціонерів, деякі історії геть короткі, деякі розгорнуті, і завжди вони піднімають настрій читачеві. Можна дізнатись чимало нового про класифікування предметів колекції, про те як діяти, якщо колекціонування стає нав’язливою ідеєю і відбирає надто багато часу та ресурсів. Книга наповнена не лише цікавими науковими даними, а й кумедними анекдотами, історіями з дійсного авторського досвіду, шо робить книгу легкою та захопливою. Варто читати усім колекціонерам, хто хоче зрозуміти, як працює його психологія при відборі цікавого експонату, а також друзям колекціонерів, аби краще розуміти, як далеко це хобі/діяльність може завести.

Колекціонування: шалене задоволення. Психологічні перспективи. Вернер Муенстербер

(Collecting: An Unruly Passion: Psychological Perspectives (Princeton Legacy Library) Paperback – July 14, 2014 Werner Muensterberger )

Від рідкісних книг, дорогоцінних скульптур та картин, мощів святих, порцеляни, живопису різних періодів до марок, текстилю, військових стрічок та значків, мушель, бейсбольних карток, плюшевих ведмедиків – велетенська кількість предметів перебувала й перебуває під пильним поглядом колекціонерів, від ранніх цивілізацій до сьогодення. Психоаналітик Вернер Муенстербер зробив рішучу спробу психологічної оцінки емоційного ресурсу людини, яка займається колекціонуванням, дослідивши так звану ненаситну жагу до збирання та володіння об’єктами. Муенстерберг класифікує та дослідження різні типи «зараження» збиральницькою звичкою – колекціонерів із залежністю, азартних гравців, крадіїв, одержимих, знуджених, тимчасово зацікавлених у предметі збирання.

У легкий, і доволі контраверсійний спосіб автор обговорює особливості колекціонерської залежності у очільників парламенту, урядовців, митців, письменників та пацієнтів психотерапевта, усіх яких об’єднує обсесивне бажання володіти, а також переконання у магічній словесній формулі, яка формується від безнадії та безпорадності і яка мала б вилікувати від суворої дійсності та самого себе: «Я не зможу жити без цього!»

Більшість проаналізованих персонажів у книзі – дуже відомі особистості, це серед іншого: Вальтер Беньямін, Маріо Праз, Катерина Велика, Поджіо Браколіні, Брунелескі, Жан де Бері та інші. Центральну частину книги займає детальний аналіз колекціонерських забаганок, а також життєвої історії в цілому трьох особистостей: сучасного колекціонера Мартіна Дж., відомого британського колекціонера книг та манускриптів сера Томаса Філіпса (який, між іншим, був настільки одержимий своєю справою, що прагнув паперову копію кожної книги у світі); та великий французький новеліст Оноре де Бальзак, компульсивний та ексцентричний колекціонер bric-a-brac (так звані декоративні предмети інтер’єру – посуд розписаний у вікторіанському стилі, фарфорові та скляні фігурки, композиції з штучних квітів, свічки, підсвічники, фотографії, акварельні мініатюри тощо), який свою пристрасть ділив із кузеном Понсом.

Центральну частину книги займає детальний аналіз колекціонерських забаганок, а також життєвої історії в цілому трьох особистостей...

До того ж, Муенстерберг створює для читача інтригуючу подорож у часі і просторі – від давньоєгипетських збирачів до італійських колекціонерів доби Ренесансу, від британських колекціонерів Вікторіанської доби до сучасних американських арт-дилерів. При цьому захоплює виваженийта спокійний стиль автора з елегантним гумором та глибоким аналізом.

Культури колекціонування. Роджер Кардінал

(Cultures of Collecting (Critical Views) First Edition Edition by Roger Cardinal )

Ця книга у загальних рисах простежує психологію, історію та теорію бажання колекціонування, фокусуючись не тільки на західноєвропейських підходах до накопичення та розпоряджання приватною власністю і на нормативних підходах Західного канону, а й на нових філософських підходах до питання: як колекціонування вивищує власника колекцій над іншими, як постколоніальне та посттоталітарне минуле власника формує його бажання володіти предметами тощо.

Роджер Кардінал у цій книзі є скоріше укладачем, більшість книги складають есеї та судження відомих особистостей. Це, зокрема, неокласицистичний архітектор Сер Джон Соан, відомий психоаналітик Зигмунд Фройд, митець та майстер колажу Курт Швіттерс. Вони досліджують психологічні глибини поведінки колекціонера, а також оцінюють їх у соціокультурній перспективі – як конкіскадори вплинули на збиральницьку культуру Америки та колекціонерські смаки у Європі 16-17 століття, як сформувалась мода на колекціонування швейцарських годинників, французького сиру, італійського вина, особистих предметів поп-зірок

Книга наповнена есеями Жана Бодріяра, Томаса ДаКоста Кауфмана, Ніколаса Томаса, Мікі Бола, Джона Форестера, Джона Віндсора, Наомі Шор, Сюзан Стюварт, Антоні Алана Шелтона, Джона Елснера, Роджера Кардінала та інтерв’ю Роберта Опі.

Мати і тримати: приватна історія колекціонування та колекціонерів. Філіп Блом

(To Have And To Hold: An Intimate History Of Collectors and CollectingHardcover – February 1, 2003 by Philipp Blom)

Від збирання вражаючих сакральних реліктів до зберігання наклейок із супергероями –колекціонерська звичка супроводжувала людство віками. Проте, що змушувало людство вкладати стільки зусиль до зберігання абсолютно не практичних речей? Книга«Мати і тримати» – це захоплюючий тур по особливостях психіки колекціонерів від доби середньовіччя і до сьогодні, колекціонування у всіх його можливих, а часом і диковинних формах – від кабінетів наповнених масками єдинорогів до царських колекцій золотих щелеп, від масштабних колекцій образотворчого мистецтва доктора Фредеріка Рийша і колекційного будинку Вільяма Герста до американців, що збирають використані пластикові стаканчики, а також картоні упаковки з-під специфічних видів начос.

Проте будьте обережними: подекуди ця історія проєктує негативний образ колекціонера – як людину залежну, часом трохи безумну, що поводить себе «як наречена під час весілля, що гадає що тільки смерть розлучить її зі своїм коханням, своєю пристрастю». Автор книги, журналіст німецького походження Філіп Блом, досить практично оцінює колекціонерів та їхні примхи, він наголошує що «манія колекціонування, витрачання часу та чималих ресурсів на здобуття непрактичних речей упродовж століть було притаманно лише заможним представникам суспільства». І це логічно, адже колекція – це завжди інвестиції. Разом з тим, автор підкреслює, що для справжнього колекціонера гроші – не є об’єктом, а самі об’єкти, влада над ними є всім.

Автор книги, журналіст німецького походження Філіп Блом, досить практично оцінює колекціонерів та їхні примхи...

Блом розпочинає свою саркастичну ідіосинкретичну хроніку з початку шістнадцятого століття, коли мистецтво Ренесансу уже починало набувати популярності серед знаті і поціновувачів і здійснило добрячий струс у свідомості суспільства. У той час з’являються такі популярні серед тогочасних колекціонерів «кімнати цікавості». Це, власне, невеликі кабінети, наповнені невеличкими статуетками дивних тварин та людей в античному стилі. Такі кімнати були дуже популярні серед тогочасних буржуа, і спричинили подальшу популяризацію зборів творів мистецтва (і вихваляння цим!) а також колекціонування bric-a-brac.

Блом виводить хронологію традиції колекціонерства від невротичних розладів у старих аристократів 17-18 століття, які прагнули накопичувати більше і більше, і відчувати себе захищеними у придбаних речах, які ховалися від хаосу та загроз зовнішнього світу. Блом простежує цю невротичну рису і в сучасних, пересічних колекціонерів листівок чи музичних платівок, зокрема у перспективі «накопичувальної звички» сучасного споживацького суспільства.

Сміливо читайте цю книгу, коли ви готові аналізувати неврози колекціонерів (навіть якщо вони ваші).