Єлизаветград (тепер — Кропивницький) ще в другій половині 18 століття набув значення важливого торгового центру степової України. Там відбувалися ярмарки, процвітала оптова торгівля зерном, худобою, шерстю. Продукти сільського господарства вивозилися як у внутрішні райони Росії, так і закордон — через порти Одеси та Миколаєва.
Причини появи бон
Економічне становище Кропивницького закріпилося на початку ХХ століття. Однак руїна, викликана першою світовою війною, віддаленість від головних адміністративних центрів країни, породили низку специфічних труднощів для економіки міста. Зокрема, помітно відчувся гострий дефіцит грошових знаків. На початку 1918 року за прикладом Одеси було вирішено поповнити нестачу випуском місцевих міських «розмінних білетів».
Перші бони, перші помилки
Першими під назвою «Розмінний білет міста Єлизаветграда» 1918 року були виготовлені купюри номіналом в 10 рублів. Цікаво, що за зовнішнім виглядом вони нагадують розмінні білети номіналом 3 рублів міста Одеса, що були випущені в 1917 році. Суттєвою різницею є зображення герба Єлизаветграду у формі щита. На верхній його половині, на золотистому фоні — державний герб старої Росії, у нижній частині, на червоному фоні — символ земляного укріплення з вензелем імператриці Єлизавети, зліва та справа — дати заснування фортеці, що пізніше стала містом. До речі, дати переплутані — замість «1754» — «1854». Білет — рожевого кольору з білими вертикальними хвилястими лініями, написи та малюнок — синьо-чорні, текст — за старою орфографією, розмір — 144*82 мм.
Підпис на білеті: «Заступающий место Городского головы С. Крамаренко, Бухгалтер А. Пельтин». Дата виготовлення цих розмінних білетів, як і відомості про їх вихід в обіг, в документах поки не знайдені. З інших додаткових відомостей про головування С. Крамаренка стає зрозуміло, що білети були виготовлені до 18 березня 1918 року.
В березні 1918 року почався випуск розмінних білетів Єлизаветградського відділення Державного банку.
Боністика на UNC.COM.UA
Перше повідомлення про цю емісію було надруковане в газеті «Єлизаветградські вісті» 4 (17) березня 1918 року: «Відділення Державного банку цим доводить до відома, що з понеділка 5 (18) березня будуть випущені в обіг бони 10 руб. номіналу, які будуть прийматися усіма кредитними закладами по платежам різних видів. Ці бони забезпечуються Державними кредитними білетами великого номіналу і 5% короткостроковими зобов’язаннями Державного казначейства».
6 (19) березня газета помістила повідомлення місцевої поштово-телеграфічної контори, в якому зазначалося: «По ощадним книжкам видача обмежена сумою в сто рублів на тиждень і сорока рублями за одну операцію. Виплата грошей буде відбуватися бонами».
Об’єм цієї емісії, як і наступних, поки документально не підтвердився. Але, вивчаючи нумерацію бон, що знаходяться в колекціях, можна зробити висновок, що 10-руб. білетів було виготовлено чотириста тисяч екземплярів на номінальну суму чотири мільйони рублів.
За першим послідував другий випуск — також, очевидно, чотириста тисяч екземплярів на ту ж суму. Білети другого випуску відрізняються позначенням «Серія 2» на лицьовій стороні і «Серія Б» — на оборотній.
Німецькі марки та австрійські крони поряд з бонами
В лютому 1918 року почалося вторгнення в Україну австрійсько-німецьких нападників і 21 березня (за новим стилем) вони захопили Єлизаветград. В обігу з’явились німецькі марки та австрійські крони. Проте виготовлення міських розмінних білетів продовжувалось.
Повторні випуски, повторні помилки
27 березня (за новим стилем) 1918 року було оголошено про початок друку білетів 3-руб. номіналу. Для них було використано малюнок 10-руб. білетів без змін і на гербі міста було повторено ту ж помилку в історичній даті. Ці білети були світло-зеленими з білими вертикальними хвилястими лініями, написи і малюнок — чорними. Аналізуючи їх номери, можна дійти до висновку, що їх було надруковано 500 тисяч екземплярів на півтора мільйони рублів.
28 березня 1918 року в обігу з’явилися бони номіналом в один рубль. І ось саме на них, нарешті була виправлена помилка: зазначено 1754 рік — справжній рік заснування міста, а царський орел було замінено на «общипаного орла» Тимчасового правління.
Карбованці та гривні
У травні 1918 року в Україні було створене «гетьманське правління Скоропадського». Воно випустило білети в карбованця і гривнях, але нормальний грошовий обіг не було налагоджено. В Україні почалася жорстока війна.
У Єлизаветграді й надалі відчувалася гостра нестача грошових знаків. Допомоги з Києєва не надходило. Міська каса не раз грабувалася.
4 грудня 1918 року на засіданні Міської думи було прийнято рішення випустити міських бон іще на три мільйони рублів. Почалася заготовка п’ятирублевих купюр.
Бони без царських регалій
Після усіх перипетій, восьмого січня 1918 року в Єлизаветграді втановилося радянське правління, і вже 21 лютого 1919 року міська Рада вирішила почати випускати розмінні білети Єлизаветградського відділення Народного банку. Ці розмінні білети зразка 1919 року по зовнішньому вигляду нагадують дореволюційні кредитні білети того ж номіналу, за зразком 1909 року. Щоправда, тут уже не було царських регалій та емблеми, спрощений малюнок деяких деталей та фону, багатоколірний друк було замінено на однотонний.
Дещо пізніше було випущено розмінні білети відділення Народного банку номіналом у 25 рублів.
«Займ свободи»
9 березня 1919 року у місцевій газеті було надруковано обов’язкову постанову Комісаріату фінансів, якою вводилися в обіг облігації «займу свободи» 1917 року номіналом в 20, 40, 50 та 100 рублів нарівні з кредитними білетами, при умові накладення Народним банком штемпеля про доплату 15 рублів на 100 рублів номіналу.
Війна продовжувалася, місто переходило із рук в руки. 24 січня 1920 року Єлизаветград повернувся під Радянську владу. Вже п’ятого лютого 1920 року постановою Ревкому усі грошові знаки, що знаходилися в обігу – радянські, царські, карбованці, гривні, а також купони «займу свободи» терміном до першого вересня 1918 року та номіналом нижче 10 рублів – оголошувалися обов’язковими до прийому. На наступний день повітовий фінансовий відділ звернувся до Ревкому із проханням про дозвіл на випуск розмінних білетів 50-рублевими купюрами на суму 10 мільйонів рублів. Очевидно, це пояснювалось бажанням витіснити з обігу різні грошові сурогати. І цей випуск відбувся. А вже 25 лютого 1920 року було прийнято рішення про випуск другої серії цих бон.
Кінець існування бон. Поступове вилучення
Надалі, у зв’язку з поступовим налагодженням підкріплення грошовими знаками державних випусків, потреба в місцевих бонах зменшилася. Одинадцятого листопада 1920 року почалося їх поступове вилучення з обігу. Закінчилося воно до першого жовтня 1922 року.
За І. Мозолевичем , "Радянський колекціонер", випуск № 10 за 1972 рік.