До осені 2018 року вважалося, що косі Арабатська cтрілка 800-900 років. Але дивовижні відкриття, зроблені співробітниками Інституту археології НАН України в рамках Арабатської археологічної експедиції – 2018, спростовують цю усталену точку зору.
Виявляється, що люди жили тут уже 5000 років тому. Про це свідчать курганні поховання ямної культури, що датуються ІІІ тисячоліттям до нашої ери і репрезентують добу ранньої бронзи на території Північного Причорномор’я.
Дивитися розділ «Старовинні документи» на UNC.UA
З 17 вересня по 9 жовтня 2018 року біля села Щасливцеве Генічеського району Херсонської області проводилися археологічні розкопки кургану. Дослідники виявили 16 різночасових поховань, що охоплюють період від ранньобронзової доби до пізнього середньовіччя. Найбільшим є комплекс із семи ранньобронзових поховань, що належать до ямної культури (3200—2800 рр. до н.е.). Окрім цього знайдено катакомбні та бабинські поховання (доба середньої бронзи, сер. ІІІ – кін. ІІ тис. до н.е.), поховання зрубної культури (пізня бронза, 1 пол. ІІ тис. до н.е.), поховання роксолана – кочового сармата (рання залізна доба, ІІ – І ст. до н.е.), а також поховання пізньосередньовічних кочовиків (ХV – XVII ст. н.е.)
Дослідники виявили 16 різночасових поховань, що охоплюють період від ранньобронзової доби до пізнього середньовіччя.
Першою знахідкою у перший же день розкопок був озброєний воїн-сармат. При ньому були залізний меч та ніж. Імовірно, воїн належав до спільноти, що контролювала видобуток солі з Генічеського солоного озера і джерела прісної води в цій частині Арабатської Стрілки.
Втім, найбільший інтерес у кургані представляють ямні поховання. По-перше, вони дають правдиве уявлення про вік Арабатськой Стрілки. Ямна культура на цій території існує у проміжку з 3200 – до 2800 рр. до н.е. Відповідно, косі більше п’яти тисячі років, а отже більше п’яти тисяч років тому тут уже жили люди. По-друге – деякі з поховань дуже незвичні або й узагалі не мають жодних відомих аналогів. Наприклад, одне з поховань – парне: в могилі лежать чоловік і жінка. Ще одне – чоловік із розведеними та притиснутими майже до рівня плеч колінами (при тому, що традиційна поховальна поза у ямників – «ембріон» – небіжчик на спині, ноги зігнуті в колінах). І найнезвичайніше поховання – небіжчик у супроводі десятьох качок. Таку рису поховального обряду науковці зустріли вперше. Голова експедиції Ю.В. Болтрик зробив припущення, що качки є символічними перевізниками померлого у потойбічний світ.
Першою знахідкою у перший же день розкопок був озброєний воїн-сармат. При ньому були залізний меч та ніж.
Серед інших знахідок експедиції – крем’яний меч, срібна пронизка, чотири орнаментовані ліпні горщики, фрагменти амфор та ліпного посуду. Наразі всі артефакти знаходяться в Києві. Попри нечисельність інвентарю в похованнях і значне руйнування кургану внаслідок оранки, він, безперечно, є однією з найцікавіших археологічних пам’яток Північного Причорномор’я своєї доби. Обробка і подальше дослідження матеріалів мають дати відповіді на всі питання, що постали перед археологами під час розкопок кургану біля села Щасливцеве.
Велика курганна гряда простяглася Арабатською cтрілкою, і дуже дивно, що до минулої осені ніхто не брався за ґрунтовні дослідження цих археологічних об’єктів. Науковці планують поновити розкопки у поточному році. Очевидно, що і в цьому польовому сезоні на них чекатиме маса приголомшливих відкриттів.
Читати ще У Києві, на Подолі, знайшли майже два кілограми старовинних монет
І найнезвичайніше поховання – небіжчик у супроводі десятьох качок. Таку рису поховального обряду науковці зустріли вперше.
Ігор Мітров