Злотий

У середньовічній Польщі еквівалентом дуката в срібних монетах була сума 12-14 грошів. У зв'язку з подальшим погіршенням якості срібних монет ця сума поступово збільшилася і десь у середині XV ст. досягла 30 грошів за 1 дукат. І хоча вартість дуката в межах 30 грошів не втрималася, тому що вже на початку XVI ст. дукат відповідав 32, потім - 34, а в середині XVI ст.- 50 грошам, за сумою 30 срібних грошів закріпилася назва злотого польського. Поняття злотий, відірвавшись від поняття золотого дуката, стало виражати грошово-рахункову одиницю, яка з часом витіснила в цій ролі гривню. Злотий був зручний в розрахунку, тому що дорівнював половині копи, теж рахункової одиниці. На відміну від злотого (30 грошів), золотий дукат був названий червоним злотим (на актової латині florenus rubeus, florenus in auro).

2 злотих (8 срібних грошів), срібло, Польща, Станіслав Август, 1788 р.

Злотівка (4 срібних гроша), срібло, Польща, Станіслав Август, 1767 р.

Злотий, срібло, вільний м.Краків, 1835 р.

В результаті грошової реформи 1526-1528 рр. в Польщі була введена злотова грошова система, хоча номінали, виражені в польських злотих, ще не карбувалися. Злотий залишався потім грошово-лічильною одиницею, монетами ж цієї системи були:шостак, трояк, грош, полугрош, шеляг та- динар. Злотий польський = 5 шостак = 10 трояк = 30 грошам; гріш = 2 полугрош = 3 шеляг = 18 денаріїв.

Злотий польський, срібло, Варшава, 1827 р.

Реальною срібною монетою злотий став в 1564 р. у вигляді "полукопки" з цифрою XXX (грошей), випущеного монетним двором м Вільнюса, згодом 30-грошевого так званого "легкого талера" (1620-1622), пізніше у вигляді так званого тимфа (1663- 1666). Хоча останній і мав номінальний напис XXX грошів польських, реальна його вартість ледь дорівнювала 12 грошам. Як лічильна одиниця, злотий був поширений на українських і білоруських землях, де його називали "золотим". На "золоті" рахували не тільки польські, а й литовські і західноєвропейські монети. Навіть коли в XVII ст. в грошовий обіг Лівобережної України влилися російські монети, їх рахували на "золоті". Злотий дорівнював тоді в середньому 20 копійкам.

193 - 10 злотих, мідно-нікелевий сплав, Польща, 1964 р .; 194 - 10 злотих, мідно-нікелевий сплав, Польща, 1965 р .; 195 -10 злотих, мідно-нікелевий сплав, Польща, 1965 р .; 196 -10 злотих, мідно-нікелевий сплав Польща, 1965 р

Постійне карбування злотих в Польщі було налагоджено з 1766 р. Один злотий став дорівнювати 4 срібним або 30 мідним грошам. У 1794 р. вперше були випущені польські паперові гроші, номінальна вартість яких була виражена в злотих. У 1924-1939 рр. грошовою одиницею Польщі став злотий, який ділився на 100 грошів. В обіг були пущені срібні монети в 10, 5, 2 і 1 злотий. У 1929-1939 рр. монета в 1 злотий була нікелевою. Нікелевими були також 50, 20 і 10-копійчані, а бронзовими - 5, 2 і 1-грошеві монети. Номіналами паперових грошей (див. гроші паперові) були 200, 50, 20, 10, 5, 2 і 1 злотий.

197 - 10 злотих, мідно-нікелевий сплав, Польща, 1960 р .; 198 - 10 злотих, мідно-нікелевий сплав, Польща, 1967 р .; 199 - 10 злотих, мідно-нікелевий сплав, Польща, 1967 р .; 200 - 5 злотих, алюміній, Польща, 1960 р.

У Польській Народній Республіці грошовою одиницею є також злотий = 100 грошей. В обігу є банкноти номіналом в 20, 50, 100, 500 і 1000 злотих, монети в 10, 5, 2, 1 злотий і 50, 20, 10, 5, 2 і 1 грош.

2 злотих, алюміній, Польща, 1960 р. Злотий, алюміній, Польща 1949 р.

Підготовлено за матеріалами 3-го видання Нумізматичного словника (Зварич В., Львів, 1979).