Гвід, корсгвід

(Дат. Hvid, korshvid-мідний Гвідо) - датська монета, карбувалася згідно любській монетній системі; вартість 4 пфеніги. Вперше випущена в Фленсбурзі в 1380р. вагою в 1,27 г. На аверсі - гольштинський листок кропиви з круговим написом: MONETA HOLSACI; на реверсі - хрест із зазначенням місця карбування. Пізніше на аверсі зображувався герб Південної Ютландії (два лева). Відомі також інші типи цих монет. За правління Еріха XIII Померанського (1412-1439) був випущений гвід з короною і королівським титулом на аверсі і єпископським жезлом і місцем карбування - на реверсі. За правління Христофа III Баварського (1440-1448) і Християна I Ольденбурзького (1457-1464) гвід карбувався у величезній кількості, і монета зайняла панівне місце в торгівлі. Монету карбували вагою в 1,0 г зі срібла 312-375-й проби. Потім вага монети впала до 0,5-0,7 г, а вміст срібла - до 0,0625 г. На аверсі - титул короля, на реверсі - хрест і місце карбування. Іноді біллонний гвід виступав під назвою віттенпеннінг (дат. Wittenpenning - білий пеннінг).