Назад
Єфимок
Російська назва талера, який у значній кількості імпортувався в Росію в XVI-XVII ст. і використовувався не для звернення, а як метал для виготовлення російських срібних монет. Назва походить від Ioachimsthaler Münze - перших талерів, що карбувалися в м. Іоахімсталь (в Богемії). У Росії взяли за основу не другу, а першу половину слова.
Недоліком російської монетної системи, що існувала в 1534 р., була відсутність великої платіжної одиниці. У 1654 р. була зроблена спроба створити російську велику срібну монету європейського типу: були випущені перші срібні рубльовіки, які перекарбувалися із західноєвропейських талерів і повинні були рівнятися 100 копійкам. Рубльовік 1654р. був неповноцінною монетою, бо він містив срібла менше (близько 28 г), ніж 100 срібних копійок (близько 48г). У 1655 р. випуск рубльовок був припинений і введені в обіг талери з клеймом (вершник на коні та рік 1655), які отримали назву "єфімки з ознаками". Для них була встановлена ціна - 64 копійки (відповідно середній кількості копійок, що виготовлялися з однієї талерной монети). Випуск єфимок припинився на початку 1656 р., але в обігу вони залишалися до 1659 р., після чого населення повинно було здати їх в казну для обміну на копійки. На Україні вони збереглися в обігу й в XVIII ст. поряд зі звичайними талерами.
«Єфимок з ознакою» (надкарбовано в 1655 р. на брабантському талері 1637р.) фотографія- за матеріалами Вікіпедії https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%84%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BA
Підготовлено за матеріалами 3-го видання Нумізматичного словника (Зварич В., Львів, 1979).