Дукат
Золота монета, яку з 1284 року почала карбувати Венеція. Поява золотих монет була викликана економічним розвитком, зокрема потребами міжнародної торгівлі, яку не задовольняли знецінені денарії. Перші нові золоті монети з середини XIIIст. випускалися в північноітальянских торгових центрах: Генуї (геновіно), Флоренції (див. флорин), потім в Венеції. Спершу золоті венеціанські монети мали більшу вагу, ніж флорентійські, але незабаром вони стали важити стільки ж, скільки і флорин, - 3,5 г при пробі 23,5 каратів (див. каратна система проб). Ці монети були названі дукатами. Деякі вважають, що назва монети походить від останнього слова написи на монеті. Насправді ж ця назва вживалася ще раніше для позначення великих срібних монет декількох князівств (а не тільки венеціанського), наприклад: ducatus Apuliae. Венеціанським золотим монетам додатково давали визначення "золотий" (ducato d'oro). Коли в XVст. поняття "золотий дукат" стало застосовуватися і як мірило вартості срібних монет, золоту монету стали називати ducato d'oro in oro, в XVI ст. з'явилася нова назва - цехин. Тим часом назва дукат закріпилося майже у всій Європі як синонім золотої монети, витіснивши з часом назва "флорин". За зразком дуката чеканили золоті монети в ряді країн Європи до новітніх часів.
Підготовлено за матеріалами 3-го видання Нумізматичного словника (Зварич В., Львів, 1979).