Гроші паперові

Грошові знаки, номінальні знаки вартості, які замінюють в обігу дійсні гроші - золото і срібло. Паперові гроші мають примусовий курс, випускаються державою для покриття його витрат і зазвичай нерозмінні на метал. В обігу вони можуть замінювати повноцінні гроші тільки в якості купівельного і платіжного засобу, але не можуть виконувати такі грошові функції (див. функції грошей), які вимагають наявності у грошей власної вартості, тобто функції міри вартості, скарбу і світових грошей. Не маючи самостійної вартості, паперові гроші представляють вартість тієї кількості золота, яка в даний час необхідна для обігу, а не тієї кількості, яка на них позначена. Коли паперових грошей випускається більше, ніж в цей період потрібно золота для обігу, то реакцією обігу на надлишковий випуск паперових грошей є їх знецінення порівняно з золотом і товарами (див. банкноти, закон грошового обігу, інфляція).

Перші паперові гроші з'явилися в Китаї ще в середні століття, про що сповістив Європу венеціанський мандрівник Марко Поло, який відвідав Пекін 1286 р. Однак лише в епоху капіталізму почався широко практикуватися їх випуск. Почин був зроблений в 1690 р., коли штат Массачузетс в Північній Америці став випускати паперові гроші. Потім в XVIII-XIX ст. до емісії паперових грошей вдалися Франція, Англія, Росія, США та ін. держави. До першої світової війни паперові гроші істотно відрізнялися від банкнот. За походженням паперові гроші були пов'язані з функцією грошей як засобу обігу. Повноцінні гроші, виступаючи лише як тимчасовий посередник в обміні товарів, могли бути заміщені знаками вартості, тобто паперовими грошами. Банкноти ж виникли на основі функції грошей як засобу платежу, у зв'язку з розвитком купівлі-продажу товарів в кредит. Паперові гроші випускалися державним казначейством для покриття бюджетного дефіциту, а випуск банкнот здійснювався емісійними банками для кредитування обороту. Паперові гроші осідали в каналах звернення, банкноти поверталися в емісійний банк. На відміну від банкнот паперові гроші не розмінювалися на золото. З часу першої світової війни в епоху загальної кризи капіталізму межі між паперовими грошима і банкнотами стерлися. Продовжуючи носити назву банкнот, банківські квитки фактично втратили колишні властивості (в результаті припинення їх розміну на золото і зміни характеру емісії) та таким чином уподібнилися паперовим грошам.

Підготовлено за матеріалами 3-го видання Нумізматичного словника (Зварич В., Львів, 1979).