Датування монет

Існувало також датування монет по роках правління царя або монарха (перший рік, другий рік, третій рік і т. д.), Наприклад в птолемеевськомуЄгипті, в Каппадокії і т.д. Для цього використовувався кутоподібний знак L з подальшою грецькою буквою, наприклад : Lα (в першому році правління), Lε (в п'ятому році правління).

Найбільш поширеними епохами на елліністичному Сході була ера Селевкідів, що починається з 312р. до н.е. та віфінська ера, що починається з 297р. до н.е. Ера Селевкідів була прийнята на території монархії Селевкідів і в Парфії. Віфінська ера була прийнята в Понтийському царстві Мітрідата VI Євпатора, а під час правління Фарнака поширилася на Боспорське царство і стала називатися боспорськой ерою. На монетах Мітрідата VI Євпатора зазначений не тільки рік, а й місяць випуску. Цифри позначалися буквами грецького алфавіту:

Щоб визначити дату монетної ери, потрібно з цифри, зазначеної на монеті, відняти рік початку ери. Наприклад, якщо на монеті зазначено: 297 (548р. боспорської ери), то: 548 - 297 = 251 (279 - рік початку боспорської ери).

Найбільш складну систему датування мають афінські тетрадрахми елліністичного періоду, що розрізнялися значками і символами. Крім того, на них вказувалися імена магістратів. При наявності трьох імен слід мати на увазі, що носії перших двох імен змінювалися щороку, а третього - щомісяця. Букви від А до N на стінках амфори відповідають місяцях місячного календаря. Дві букви (АП, ME і ін.) Внизу амфори позначають назву майстерень монетного двору або рудників. Римляни не вказували на монетах дату випуску. Але так як монетні магістри в республіканському Римі змінювалися щороку, то ім'я магістрату було і покажчиком року випуску.

Монети часів Римської імперії можна датувати більш точно на підставі вміщеній на монетах титулатурі. Так, в титулатурі імператорів династії Антоніноз зазвичай міститься згадка про владу трибуна (tribunitia potestas), яка відновлювалась щорічно. Отже, вказівка на те, що раз імператор наділений повноваженнями трибуна, дає можливість встановити дату випуску монети, так як роки правління імператорів відомі. Наприклад, на сестерції імператора Доміціана (період правління - 81-96 рр.н.е.), карбовані в Римі, є напис: CAES (ar) DOMITIAN (us) AVG (ustus) GERM (anicus) P (ontifex) M ( aximus) TR (ibunitiae) P (otestas) VIII CENS (or) PER (petuns) P (ater) P (atriae). Напис вказує, що імператор наділений владою трибуна восьмий раз, а це означає, що монета випущена в 88 р. Однак до III ст. н. е. титулатура імператорів на монетах стала поміщатися в повному обсязі, і згадки про владу трибуна зникають. Тому монети можна датувати лише приблизно, виходячи з років правління того чи іншого імператора. Відомий лише один випадок точного датування римських монет. Це ауреус Адріана (117-138 рр. н.е.) з написом: ANN (о) DCCCLXXIIII NAT (ali) URB (is) P (rimum) CIR (censis) CON (stituit або stituti), тобто 874р. від заснування Риму, або 121р. н.е. На мідних монетах Візантії з часів імператора Юстиніана I (527-565) вказується порядковий рік правління.

В середні віки вказівку року на монетах зустрічається дуже рідко. Найбільш ранній з датованих європейських монет є датська монета Вальдемара II (1202-1241) з написом: ANNO DOMINI MCCXXXIIII (тобто - 1234р.)

Вказівка року на монетах з'являється в Німеччині в XV ст. (наприклад, гріш Аахена з 1403 р.), в Англії, Франції, Італії, Польщі та інших країнах - в XVI ст. На початку XV ст. рік позначався латинськими (римськими) цифрами, але незабаром вони були витіснені арабськими цифрами (першою монетою з арабськими цифрами був плаппарт м.Галлена з 1424р.). Протягом XVI-XVII ст. при позначенні року на монетах пропускалися одна або дві перші цифри, наприклад: 68 замість 1568, 610 замість 1610.

Російські монети до 1700р. включно датувалися за візантійською епохою "від створення світу". Щоб перевести цю дату на сучасне літочислення, треба відняти від дати за візантійською епохою 5508, наприклад 7207 від створення світу -це 1699 р.н.е. (7207 - 5508 = 1699). Дати позначалися буквами слов'янського алфавіту, наприклад: А = 1, Г = 3 і т. д. Як і на західноєвропейських монетах, часто пропускалася перша цифра, наприклад: 118 замість 7118 "від створення світу". З 1700 р. н.е. монети стали датуватися "від різдва Христового" арабськими цифрами.

Монети арабських країн датуються найчастіше за мусульманською системою літочислення, так званою - хиджре, тобто від дати переселення засновника мусульманської релігії Мухаммеда з Мекки до Медіни, яке сталося 16 липня 622р. н.е. Мусульманське літочислення ведеться за місячними роками. Місячний рік коротший сонячного, тому для перекладу року хіджри на рік християнського літочислення використовується наступна формула: Г = Х - Х / 33 + 622, де Г - рік християнського літочислення, X - рік хіджри.

В Афганістані починаючи з 1932р. (а також в 1920-1928рр.) і в Ірані з 1926р. на монетах вказується сонячний рік хіджри. Щоб отримати рік християнського літочислення, потрібно до року сонячної хіджри додати 622 (± 1).

Особливість датування монет Османської імперії полягає в тому, що на монеті є дві дати - рік вступу на престол султана (за місячною хиджрі) і рік правління. Для визначення року випуску монети потрібно скласти обидві цифри, а потім перевести отриману дату хіджри на християнське літочислення.

На індійських монетах різних провінцій і князівств зустрічаються дати християнського літочислення, місячної хіджри, ер Самват (початок - 57р. до н.е.), Сака (початок - 78р. н.е.), Малабар (початок - 824р. н. е.) і буддійського літочислення (початок - 543р. до н.е..).

Буддійська система літочислення зустрічається також на старих монетах Цейлону й Таїланду. На таїландських монетах можуть бути проставлені роки бангкокської ери (початок - 1782р. н.е.), а також роки ери Чула Сакарат (початок - 639 р. н.е.). Роки ери Чула Сакарат зустрічаються також на монетах Бірми і Камбоджі.

На китайських монетах, до встановлення республіки в 1911р., роки вказані головним чином по циклічній системі двома ієрогліфами. У цій системі послідовні роки об'єднуються в цикли по 60 років в кожному. Щороку всередині циклу має своє ієрогліфічне позначення. Для того, щоб визначити рік випуску монети, потрібно встановити частоту її випуску по ієрогліфів, що позначає еру. Іноді на китайських монетах вказувалися роки тієї чи іншої ери, наприклад, 23-й рік Гуанської, що відповідає 1898р. н.е. Але найчастіше на монетах позначена тільки ера, що дозволяє визначити лише період випуску монети. З 1911 по 1949р. на китайських монетах проставляється рік республіки. Наприклад: 5-й рік республіки, що відповідає 1916р. н.е.

На монетах Монгольської Народної Республіки літочислення ведеться з 1911р.- року проголошення автономії республіки.

Корейські монети різних часів датовані роками різних систем літочислення, де рахунок ведеться з 2333р. до н.е. з 1394, 1896 і 1907р. н.е. На японських монетах вказується ера і рік ери. Таким чином, для визначення року випуску монети до року початку ери слід додати рік ери. Наприклад, 37 рік ери Мейдзі, що починається з 1868р., відповідає 1905р. сучасного літочислення.

На ефіопських монетах прийнято буквене позначення цифр, наприклад: 1895 р. ефіопської системі позначається так: 1) десять, 2) вісімнадцять); 3) сто (три перші букви означають 1800); 4) дев'яносто; 5) п'ять. Щоб дізнатися рік випуску монети, потрібно до цифри, зазначеної на монеті, додати 7 років і 6 місяців (1895р. ефіопської системі відповідає 1903р.).

Підготовлено за матеріалами 3-го видання Нумізматичного словника (Зварич В., Львів, 1979).