Назад

Бланк

(франц. blanc, blanque, gros blanc) - низькопробний срібний грош, який карбувався у Франції в XIV-XV ст. поряд з грошем турским. Назва походить від біллону, з якого карбувалася монета (франц. Blanc - білий). Загальним для цього типу монет був рівнобедрений хрест на аверсі, вінок з лілій і напис: "Benedictum sit nomen do-mini ..." (Нехай буде благословенне ім'я Господнє ...) - на реверсі. Бланку відповідало певну кількість денаріїв, яке змінювалося в залежності від ваги і проби монети. Ввів бланк в 1352г. король Франції Іоанн II (1350-1364р.р.). Вага - 3,2 г (1 г срібла). Для подальших випусків характерні такі відмінні символи, як сонце, зірка, корона, лілія та ін.

Під впливом Франції бланки стали карбувати і в сусідніх країнах. Англійський король Генріх V (1413-1422р.р.) почав карбування бланків в 1417р. В Меці, Кобленці, Рейнберзі бланки випускалися майже до кінця XV в. У Кельні називалися бланками подвійні білі пфеніги (1493р.).
Пізніше термін "бланк" став загальною назвою різних французьких монет з білого біллону.

Підготовлено за матеріалами 3-го видання Нумізматичного словника (Зварич В., Львів, 1979).