Бернер, пернер

(нім. Berner, Perner) - спочатку блюдцеобразний пфеніг, який карбували в 1039-1125 рр. як denarius veronensis на імператорському монетному дворі в Вероні (древнегерм.-Bern; звідси назва монети). Зображення маленького хреста на обох сторонах монети послужило підставою для виникнення ще однієї її назви - denarius cruciatus. Бернер вагою 0,456 г (0,263-ї проби) мав напис Henricus - ім'я одного з королів. Незважаючи на постійне погіршення монети, бернер був запозичений Венецією, де в 1172- 1205 рр. випускався в великій кількості. Вага його впала у той час до 0,362 г (250-ї проби). Венеціанському типу монети наслідувала вже і сама Верона, а також Трієнт. Бернер був основою в Тірольському грошовій справі: цванцигер (нім. Zwan-ziger) відповідав 20-ти бернер. Згодом тирольский бернер сильно погіршився (в 1421 р. важив близько 0,3 г і містив 0,03 г срібла), і карбування його призупинилося.

Підготовлено за матеріалами 3-го видання Нумізматичного словника (Зварич В., Львів, 1979).