Австрійська валюта

Назва австро-угорської валюти в 1858-1892 рр. У 1857 р. Австрія підписала з північнонімецькими державами монетну конвенцію, на підставі якої були уніфіковані їх валюти: колишній гульден (за конвенційною стопою 1753 г.) став дорівнювати 1 гульдену 5 крейцерам нової валюти.

В основу карбування монет замість кельнської марки було покладено митний фунт (Zollpfunt = 500 г), з якого карбувались в Австрії 45 гульденів, а в німецьких державах - 30 талерів. Гульден, який до того ділився на 60 крейцерів, з 1857 р став ділитися на 100 крейцерів, названих новими крейцерами (Neukreuzer).

Для полегшення взаємних розрахунків і торгівлі між договірними сторонами випускались союзний талер (Vereinstaler) і подвійний талер (Zwei Vereinstaler) 900-ї проби, які дорівнювали відповідно 1,5 і 3 гульденам. Крім того, карбувалися союзні торгові золоті монети - крони (Krone) і півкрони (Hable Krone), відповідно 50 і 100 штук з фунта чистого золота (1 крона = 10 г). Австрія зберегла за собою право карбувати талери Марії Терезії (т. зв. Левантійські таляри) і дукати за конвенційною стопою 1753 г. Після війни з Пруссією Австрія вийшла з конвенції. Основною грошовою одиницею став гульден. Для обігу всередині імперії Австрія карбувала срібні монети номіналом в 2 і 1 гульден (900-ї проби) і 1/4 гульдена (520-ї проби), розмінні срібні монети (по 50 гульденів з фунта срібла) вартістю в 10 і 5 нових крейцерів і мідні в 3,1 і 1/2 крейцера (по 150 крейцерів з фунта міді).

Нова валюта була названа австрійською і з 1 вересня 1858 р. визнавалася єдиною законною валютою у всій імперії. На основі нової австрійської валюти випускалися і нові банкноти. Період австрійської валюти тривав з 1858 по 1892 р. до введення в Австро-Угорщині золотої кронової валюти.

Підготовлено за матеріалами 3-го видання Нумізматичного словника (Зварич В. В., Львів, 1979).