Назад

Асс

(Лат. Aes, ass, assis) - грошова одиниця в Стародавньому Римі. До появи литої монети в Римі в обігу перебували злитки-бруски необробленої міді (aes rude), пізніше - бронзові бруски із зображенням (aes signatum). У другій половині IV ст. до н. е. почався випуск круглих литих монет (aes grave). Вага асс дорівнювала римському фунту, або лібре, і тому монета називалася лібральним асом (ass libralis). Спершу використовувався фунт (лібра) вагою 272,88 г, пізніше в основу римської монетної системи був покладений фунт в 327,45г. На початку III ст. до н. е. вага асс (вже карбованого, а не литого) зменшилася до 1/6 (54,59 г); від 218 р. до н.е. - 1/12 (27,3 г); з 89 р. до н.е. - 1/24 фунта (13,64 г). З того часу мідні монети стали вже неповноцінними (кредитними). Пізніше асс важив ще менше. Крім асс, з міді карбувалися монети номіналом в 2, 3, 5 і 10 асс, а також 1/2, 1/3, 1/4, 1/6, 1/12 асс та ін. На аверсі асс було зображення Януса, на реверсі - ніс корабля, а під ним цифра 1 - знак вартості монети. До 217 р. до н.е. 10 асс = 1 срібному денарію, після цього на денарій йшло вже 16 асс.

Асс (лібральний), мідь, до 268 р.до н.е.

Асс, мідь, ок. 87 р. до н.е.
У Стародавній Греції асс називали ассарієм. Античні держави у Північному Причорномор'ї (Херсонес Таврійський, Тіра, Ольвія) карбували у ІІ-ІІІ ст. н.е. мідні монети в 1,2,3 і 4 ассарія, які відповідно позначали грецькими цифрами А, В, Г і Δ. Назва асс поширилася на великі (до 120г) мідні литі монети, які випускалися в Ольвії в V-IV ст до н.е.

Асс, Клавдій I, мідь, 41-42 рр. н. е
Підготовлено за матеріалами 2-го і 3-го видання Нумізматичного словника (Зварич В., Львів, 1976 і 1979).