Антонініан

Срібна римська монета (вага 5,3-4,7 г), названа на честь імператора Каракали (повне ім'я - Марк Аврелій Антонін); карбування її почалося в 214 р. н.е. Причиною появи антонініану була фінансова криза, що охопила в III ст. н. е. всю Римську імперію. Основна до того часу в римській грошовій системі срібна монета - денарій - в кінці II ст. н. е. знецінилася вдвічі (кількість міді в монеті становило 50%), в зв'язку з чим довіру до нього на міжнародних ринках було підірвано. Шляхом випуску антонініану, більшого за розміром і вагою, ніж денарій, Каракала хотів поліпшити грошове господарство Римської держави і вийти з важкого економічного становища. Однак його заходи не дали бажаних результатів. Вартість антонініану невпинно зменшувалося внаслідок збільшення в ньому лігатури, і хоча в середині III ст. н. е. він витіснив з обігу денарій, сам він став майже мідною монетою з незначною кількістю срібла (4-2%). Іноді мідна монета покривалася сріблом лише зверху. Таким чином, гідність антонініану було вже умовною, і він став кредитною монетою з примусовим курсом. На вигляд антонініан відрізнявся від денарія тим, що портрети імператорів на монетах мали променеву корону, а не лавровий вінок.

Значна кількість знахідок скарбів і окремих римських монет II-III ст., зокрема антонініану, на території Східної Європи свідчить про контакти її населення з Римською державою. Ці монети могли виконувати у стародавнього населення Східної Європи не тільки функції накопичення, але і служити в деякій мірі платіжним засобом. Знецінення римських монет було однією з головних причин припинення їх надходжень до Східної Європи.

Підготовлено за матеріалами 3-го видання Нумізматичного словника (Зварич В., Львів, 1979).