Назад
Пошта посильна
1) Доставка пошти пішими або верховими гінцями, пізніше також транспортними засобами.
Перша організована верхова посильна пошта була створена Кіром Старшим (558-529 до н. е., цар перський). Регулярна посильна пошта існувала також в Римській імперії. В середні віки обмін інформацією єпископатів і монастирів між собою, а також з курією (див. Пошта монастирська) здійснювали монастирські посильні (мандрівні монахи і послушники).
Більшість середньовічних університетів мало постійний штат посильних. Міські посильні заклади вже в XV ст. діяли в Страсбурзі, Кельні, Констанці, Аугсбурзі, Франкфурті на Майні, а також у Франції та Італії. В середині XVI ст. міські кур'єрські служби, а саме Ганзи і Рейнського союзу міст (наприклад, Гамбург - Нюрнберг), охоплювали велику територію Німеччини і Середньої Європи, аж до Англії та Скандинавії.
У Франції Людовик XI створив в 1464р. посильну пошту обміну інформацією зі своїми коронними володіннями (maîtres coureurs royaux).Гінці використовували мережу кінних поштових станцій; приватним особам користуватися цією поштою не дозволялося.
В Англії не існувало цеху посильної пошти, але вже на початку XIV ст. була громадська посильна пошта. З установою державних пошт, які спочатку були привілейованими приватними підприємствами (наприклад, Турн і Таксис), діяльність посильних пошт була значно обмежена або зробилася неможливою. Пізніше міські посильні пошти частково використовувалися державними поштами (наприклад, пошта Докври в Лондоні, приватні міські пошти в різних містах Німеччини).
2) Установа колишньої імперської пошти для (обмеженого) пересилання цінних відправлень і пакетів в місцевому та міжміському поштовому повідомленні.
Підготовлено за матеріалами Філателістичного словника (Граллерт В., Грушке В., Москва, 1977)