Марки розрізані

Види марок розрізаних:

а) марка, розрізана навпіл; розріз горизонтальний, вертикальний або похилий (по діагоналі). Обидві частини використовуються в половину вартості початкового номіналу, марки розрізані досить часто зустрічалися в роки появи перших марок (наприклад, Брауншвейг, Ганновер, Шлезвіг- Гольштейн, Австрія, Чилі та ін.). З кінця XIX і початку XX ст. розрізання марок навпіл носило здебільшого спекулятивний характер (наприклад, в колишніх колоніях Німецької імперії);

б) марка, розрізана на три частини; розрізи по горизонталі або вертикалі, використання в одну третину початкового номіналу (наприклад, Папська область, Аргентина);

в) марка, розрізана на чотири частини; кожна чверть оцінюється в одну четверту початкового номіналу (наприклад, Папська область, Сардинія);

г) марка, розрізана в співвідношенні 1: 2 - рідкісний випадок, причому більша частина розрізаної марки, а також дві менші частини двох марок дають разом дві марки (наприклад, Ганновер 1859р. номіналом 1 грош = 10 пф., після відділення 1/3 марки перетворювалися в марку номіналом 6, тобто власне 7 пф., а дві менші відрізані частини разом давали: 3 + 3 = 6 пф.).

Відомі також поділи на вісім частин (Мексика).

Всі марки розрізані в принципі заслуговують розміщння в колекції тільки на цілих речах або досить великих частинах листів зі штемпелем, які переходять на оболонку і з франкатурою, що відповідає тарифу, так як раніше нерідко виготовлялися фальшиві розрізані марки як курйози, що користуються попитом.

Особливим випадком є розрізання марок для отримання зниженої франкатури. Марки, які явно призначені для поділу (наприклад, Брауншвейг 1857р. 4/4 хорватських грошей, Мекленбург-Шверін 1856 / 1864г.г. 4/4 шилл.), називалися діленими марками.

Підготовлено за матеріалами Філателістичного словника (Граллерт В., Грушке В., Москва, 1977)