Трипільська культура овіяна таємничістю; це щось настільки незбагненне й безкінечно давнє, що просто не вміщується в рамках мислення сучасної людини.
Як наслідок – ми нічого не знаємо про Трипілля, окрім того, що це було дуже давно і там були гарні горщики. Чисельні політичні й наукові спекуляції, а також славнозвісне хобі одного з колишніх президентів України, підігріли інтерес до проблеми – виник навіть такий собі тренд – і всі чорні археологи рвонулися руйнувати історичні пам’ятки.
Тренд, на щастя, лишився в минулому, але науковці, як і 100 років тому, мають непідробний інтерес до трипільської культури. Функціонують кілька постійних археологічних експедицій, очолюваних провідними вченими, в тому числі іноземними, у даній галузі.
Найбільший інтерес являють собою так звані трипільські протоміста – одні з перших на території Європи прояви цивілізації. Найвідомішими протомістами України є поселення Тальянки, Доброводи, Майданецьке (Черкаська область), а також Небелівка на Кіровоградщині. Вони були збудовані на межі 5 – 4 тисячоліття до нашої ери, сягали у розмірах 450 гектарів і мали населення до 25 тисяч мешканців. Масштаби вражають, чи не так?
Долучитися до розкопок трипільських поселень було для мене надзвичайно цікавим досвідом. Адже, як і більшість українців, із даним феноменом я був ознайомлений на рівні відомостей зі шкільних підручників.
І от я в полі – на межі селищ Легедзине й Тальянки. Трипільське житло, що з подачі Вікентія Хвойки – першовідкривача трипільської культури на території України – умовно називають «майданчиком»; поруч – гончарна майстерня – місце, де з'являлася славнозвісна трипільська кераміка, бездоганна з технологічної та мистецької точки зору. Дух захоплює від усвідомлення, що тримаєш у руках фрагмент посудини, з якої їли більш ніж 6 тисяч років тому! Скільки списів зламано у спробах розшифрувати орнаментацію трипільської кераміки. Хтось бачить у тих малюнках міфологічні сюжети, хтось – посівний календар, а хтось і взагалі потрактовує їх як протописемність із переходом в ієрогліфіку. Але ще більше дивуєшся тому, що вже тоді на цій території жило в десять разів більше людей, ніж у наш час.
Насправді, трипільці жодного разу ні з ким не воювали.
Варто також наголосити, що наші далекі пращури примудрялися жити в гармонії з природою із мирно співіснувати одне з одним: насправді, трипільці жодного разу ні з ким не воювали! Мабуть, нам є чому в них повчитися.
Вище я вже говорив про чисельні політичні й наукові спекуляції, пов'язані з трипільським питанням. Авторитетні вчені давно спростували таку заманливу та приємну для вуха свідомого українця теорію – генетичний зв'язок між трипільцями й українцями. Але навіть попри це ми не маємо права викреслювати з пам'яті цю сторінку історії нашої землі.
Дослідження тривають, кожного року здійснюється величезна кількість нових відкриттів. І – що найголовніше – кожен з вас може зробити свій внесок, безпосередньо долучившись до археологічних розкопок, власними руками торкнутися давнини; осягнути велич нашого минулого; під іншим кутом зору подивитися на майбутнє.