Різновиди декорування мeдалей та жіноча тема в ювілейній нумізматиці

Дмитро Піркл

1 Запис

Нумізмат, медальєр, колекціонер та відомий меценат Дмитро Піркл про техніки виготовлення та декорування нумізматичних виробів, а також про великих українок у своїх роботах.

Ювілейні та пам’ятні українські медалі і монети карбуються переважно на монетних заготовках. Існують півкілограмові, кілограмові медалі – це пам‘ятні, скоріше – ювілейні, які випускаються до певних дат.

У нас в обігу є термін «монетовидної медалі» – це різновид настільних медалей, які виконуються на монетній заготовці. Розмір заготовки може бути від копійчаної до кілограмової. В більшості традиційно я працював або з унцовою золотою, або з унцовою срібною.

Якось ми працювали з плакетками срібними, розміром приблизно зі смартфон. Там чотири унції срібла. І от Євпраксії Всеволодівні, імператриці, я пам‘ятну плакетку робив саме на монетному дворі, але не на монетній заготовці, а на плакетці. Та все це продукція монетного двору, і все це вважається сувенірною продукцією.

І от Євпраксії Всеволодівні, імператриці, я пам‘ятну плакетку робив саме на монетному дворі...

Декорування патиною

У 2013 році ми робили серію медалей, присвячених гетьманам України. Наприклад, медаль до 140-річчя гетьмана Скоропадського. Їх всього було 100 штук: 20 срібних, 20 патинованих, 60 – в позолоті. В більш ранніх роботах може бути часто вказано виготовлення лише у сріблі і золоті, тобто без патинування. Це пов`язано з тим, що раніше ми не патинували. Зараз наразі опанували цю технологію, і тому серія, присвячена гетьманам України, вже з патинованими моделями.

Є природна патина, а є штучна. Після патинування медалі темнішають. Що таке натуральна патина? Ви ж, наприклад, бачили, медалі в капсулі? Ось ви берете медаль, розкриваєте, торкаєтесь її рукою– і вона вже починає чорніти. Це природна патина.

А штучна патина – це коли медаль свідомо готують до того, щоби змінити її вигляд. Дзеркальну високоякісну медаль занурюють у лужний розчин, потім її полірують, і виходить така дуже цікава фактура. Умовно кажучи – це штучне зістарювання. Ми в роботі використовуємо саме штучне патинування.

Дивіться розділ «Нумізматика» на UNC.UA

А от які з них цінніші?.. Бачите, патиновану медаль вже неможливо зробити срібною, а срібну ще можна зробити патинованою. В принципі, і позолота, і патинування – вбивають першоджерело, але дозволяє створити різновиди. І це стає цікавіше, ніж просто сто штук срібла. А так, для гри, з‘являється певний важіль, наприклад, 20 і 20 чи 15 і 15.

Я завжди виготовляю 100 штук медалей. Це моя традиція, і вона якось устоялася. І лише кілограмові не в такій кількості, але кілограмові – це окрема історія.

Декорування емаллю

У перші дні цього року вийшла моя робота, присвячена річці Дніпро. Там я вперше експериментував з емаллю. Це дає нові можливості у висловлюванні думки. Ми живемо в креативні часи, і треба їм слідувати, щоб бути цікавим. Звичайно, ми випускаємо класику, але треба робити і щось незвичайне, і вносити типологічні зміни.

Минулого року я виконував роботу, присвячену традиції українського хреста з Віктором Векленком. Він був моїм консультантом (ставрограф, він досліджує хрести; очолює музей, який присвячений традиції саме українського хреста). Я обрав для зображення жіночий хрест з південної Полтавщини, він з камінцями. Тому і робота була з камінцями.

Я обрав для зображення жіночий хрест з південної Полтавщини, він з камінцями.

Там була й робота з фрагментом зґарди, і цей фрагмент дуже цікавий. Тому що на звороті дерево як символ, на якому хрести зображені. Не висять, а просто зображені хрести з різних регіонів України, але вони всі об‘єднуються навколо першого хреста в центрі.

Хрест цікавий, візантійський, який також було знайдено на теренах України, але це візантійська традиція. Оскільки ми хрестилися з візантійської традиції, то і хрести наші з неї виходять. Але пізніше вони трансформувалися в залежності від регіону. І це дуже помітно – традиція кожного регіону є промовистою.

Оскільки ми хрестилися з візантійської традиції, то і хрести наші з неї виходять.

Є ще фотодрук на медалях, але з цим я ще не працював. Допоки що не знайшов вібрацію творчу, яка потребувала б саме цього різновиду. Але я не відкидаю все, що можна використати, або придумати щось нове, тому що це завжди цікаво.

Щодо дукачів…

Я в принципі і роблю те, що є дукачами. Лише якщо його оформити в бант і повісити, то будь-яка моя робота може бути дукачем. Особливо зі старих монет, пошкоджених, щоби не знищувати, оскільки це варварство, їх можна оформити в повноцінний дукач.

Дукачі досліджуються чому, тому що вони були супутні хрестам. Оскільки українці не мали змоги створювати свою незалежну традицію ювелірної справи, бо ми були колонізовані Російською імперією, ми створювали свою, народну ювелірну традицію. І дукач, хрест – є виробами ювелірними, але на них не ставилась проба. Це монети, які були в обігу, і в більшості, звичайно, на підросійській Україні – карбованці, а на підавстрійські Україні – таляри, традиції польського і чеського карбування та інші різновиди. Оскільки багато народів входило до Австро-Угорської імперії. Навіть якщо вони на той момент не карбувалися, зберігалися їхні колекції, з яких монети використовували для створення дукачів.

Відомі українки