Колонки

Ніжинські скарби

9526
29 квітня 2020

Нещодавно мені довелося у справах побувати в Ніжині. Це невелике місто в серці Чернігівщини (ну тобто як невелике – друге за населенням в області) славиться перш за все своїми консервованими огірками. Але мені, самі розумієте, цікаво було зовсім інше. Один краєзнавець поділився зі мною, що собою являє Ніжин археологічний, а зокрема про історію ніжинських скарбів. І, як виявилося, тут є про що розповісти.

Так, у 1852 році неподалік від Ніжина було знайдено скарб давньоруських срібняків. Унікальність скарбу полягає в тому, що знайдені монети остаточно засвідчили: у період княжіння Володимира Святославовича давньоруська почала карбувати власні монети. На сьогодні встановлено, що з Магерського скарбу (від села Магерки – передмістя Ніжина) збереглися 179 монет. Більшість серед них – це срібняки Володимира Великого із зображенням тризуба, але є також монети Ярослава Мудрого та Святополка Володимировича.

На сьогодні встановлено, що з Магерського скарбу... збереглися 179 монет. Більшість серед них – це срібняки Володимира Великого із зображенням тризуба.

Наразі монети Ніжинського скарбу зберігаються в Ермітажі, де є основою найбільшої у світі колекції срібняків давньоруського часу; в Історичному музеї та Оружейній палаті у Москві, а також у Київському історичному музеї.

У 1860 році біля села Заудайка Ніжинського повіту (нині Ічнянський район) були знайдені польські, пруські, шведські та інші талери й півтораки 1622-1656 рр. Цікаво, що лише декілька монет було передано в Ермітаж – решту скарбу повернули тому, хто виявив знахідку, оскільки нумізматичного інтересу вона не представляла.

Дивитися розділ «Нумізматика» на UNC.UA

Подібна доля спіткала у 1870 році ще один скарб – біля села Вересоч. Так само кілька монет передали в Ермітаж, а решту повернули щасливчикові, що їх знайшов.

Інша справа – Пашківський скарб 1873 року. Він став дійсно визначною подією в науковому світі. У п’ятьох верстах від Ніжина, біля дороги на село Пашківка, виявили 1312 (!) срібних римських денаріїв: Нерона, Доміціана, Нерви, Траяна, Адріана, Елія Вера, Сабіни, Антоніна Пія, Фаустини Старшої, Марка Аврелія, Фаустини Молодшої, Луція Вера, Луцілли, Кріспіни, Коммода, Пертинакса й Септимія Севера. Монети датуються 54-212 рр.

Окрім монет, були знайдені ювелірні вироби IV – початку V століть. Зокрема, дві срібні фібули «готського типу», оздоблені золотою фольгою та сирійськими рубінами, а також бронзовий перстень.

У п’ятьох верстах від Ніжина, біля дороги на село Пашківка, виявили 1312 (!) срібних римських денаріїв...

Після відкриття цих скарбів наприкінці ХІХ століття інтерес до старовини на Ніжинщині значно зріс. Пожвавилися археологічні дослідження краю, які тривають і дотепер.

Але разом із тим активізувалися й грабіжники. Систематично пошкоджуються пам’ятки, знищується культурна спадщина – і все заради легкої наживи. Цей процес триває й понині. Не втомлююся дивуватися: як в умовах сучасного розвитку суспільства, культури й науки значна частина населення й досі мислить категоріями двохсотлітньої давнини.

Археологічні дослідження Ніжина у ХХ столітті мали кілька хвиль активності, але системності набули лише з 2003 року. Під час будівництва у різних точках міста почала розвиватися рятівна археологія. У цій царині системна робота триває вже більше 18 років – і це, по суті, лише початок.