В античні часи навколо Пантікапею – столиці Боспорського царства – у великій кількості виникали менші за розмірами поселення. На території самої лише сучасної Керчі археологи виявили з десять невеликих античних городищ. А на всьому Керченському півострові подібних поселень, кожне з яких має свою цікаву історію, набагато більше.
Зокрема, поблизу села Чистопілля,
Ряд дослідників вважає, що саме на місці Артезіану був розташований античний поліс Пароста, що його згадують у своїх працях Пліній та Клавдій Птолемей.
Артезіан є багатошаровою пам’яткою, де на одній території в різні історичні періоди мешкали різні народи і племена. Кілька разів поселення було спалено, і кожного разу знову поставало з попелу.
Ряд дослідників вважає, що саме на місці Артезіану був розташований античний поліс Пароста, що його згадують у своїх працях Пліній та Клавдій Птолемей.
«Пароста» із давньосербської перекладається, як «та, що стоїть попереду» або «розташована в гирлі». Враховуючи, що в часи існування поселення (VI ст. до н.е. – IVст. н.е.) тут дійсно протікала повноводна річка, а також те, що городище було передовим форпостом у системі укріплень західного Боспору, Артезіан цілком відповідав опису. Городище було розташоване на природній височині, до того ж було захищене ровами й валами. В центрі міста була розашована своєрідна цитадель, по чоритьох кінцях – зольники. Потрапити до Артезіану можна було лише дорогою зі сходу, там було ще три зольники і некрополь, через який проходили давні шляхи. На південному заході городища з’єднуються дві ущелини, що використовувалися в давнину як природнє водосховище.
Викликає інтерес також нижня частина казарм, збудована за часів царя Мітридата. При їхньому будівництві використовувалася техніка «шахової кладки», що не була поширена у Північному Причорномор’ї.
Науковців дуже зацікавила споруда в центрі городища – «цитадель». Вона являла собою потужні мури з оброблених кам’яних брил із прямокутними баштами по краях. Ця фортеця перебудовувалася кілька разів, оточувалася ровом і зовнішньою стіною. Викликає інтерес також нижня частина казарм, збудована за часів царя Мітридата. При їхньому будівництві використовувалася техніка «шахової кладки», що не була поширена у Північному Причорномор’ї.
Дивитися розділ «Археологія» на UNC.UA
Городище було остаточно зруйноване під час гунської навали в IV столітті нашої ери, проіснувавши, таким чином, аж 1200 років.
Під час розкопок Артезіану археологи знайшли велику кількість артефактів і здійснили багато відкриттів із життя давніх мешканців городища. У травні 2012 року в Керченському історико-археологічному музеї було відкрито тематичну експозицію, присвячену результатам роботи Артезіанської археологічної експедиції.
Із 2016 року не вщухає скандал навколо будівництва автодороги «Таврида», що мала б з’єднати Керч із Сімферополем. Внаслідок створення поблизу Артезіанського урочища піщаного кар’єру, археологічна пам’ятка зазнає нищівних руйнувань. Місцеві археологи б’ють на сполох.
Більше того, артезіанські піски, згідно з висновками незалежної геологічної експертизи, абсолютно не підходять для будівництва дороги. Просто використовувати їх дешевше, ніж завозити інші з материка. Тож, на додачу до руйнування археологічної пам’ятки, маємо ще й злочинну недбалість при будівництві важливої транспортної гілки. Без корупційних схем тут, очевидно, не обійшлося. Але то вже інша історія.
