4 сторінки. Адресат професор Вировий.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Вировий_Євген_Семенович
Євге́н Семе́нович Вирови́й (псевд. Євген Малий, Малий, Євген В-вий, Евг. Вир.; 27 лютого 1889, Сміла, Черкаський повіт, Київщина, нині Черкаської обл — 17 травня 1945, Прага, Чехія) — український громадський, культурно-освітній, педагог, видавець, популяризатор творчості Кобзаря, видавець його творів, член «Просвіти». Учасник українського національного відродження 1917 року на Катеринославщині, один з організаторів катеринославської «Просвіти». у січні 1919 р. — голова культурно-просвітньої комісії Трудового конгресу. Емігрував до Чехословацької республіки.
Голова Українського товариства прихильників книги в 1926—1934. Комендант спілки українських пластунів-емігрантів у 1931—1933 роках, активний співробітник Української загальної енциклопедії «Книга знання», філателіст — власник відомої колекції українських марок, неодноразово нагородженої на міжнародних виставках. Жертва російського окупаційного терору.
Трагічна загибель
О. Ільїн висуває версію, що Вировий був, як і Олена Теліга, членом ОУН(м), але задля конспірації старанно це приховував. На це непрямо вказує і те, що він під час німецької окупації побував у Києві, і його трагічна загибель у травні 1945, коли Вировий викинувся з вікна своєї квартири під час спроби його арешту радянськими спецслужбами. Цей відчайдушний вчинок можна пояснити лише тим, що він багато знав.
Заборонено
