Математична енциклопедія. В 5 томах
Стан дуже добрий.
Фундаментальне науково-довідкове видання по всіх розділах математики. Представлений обширний матеріал по темі, біографії знаменитих математиків, креслення, графіки, схеми і діаграми.
Математична енциклопедія: У 5 т./ Гл. ред. В. М. Виноградів. — М: Сов. енцикл., 1977-1985.
Т. 1: Абак — принцип Гюйгенса. — 1977. — 576 с.: іл., табл.
Т. 2: Д ' Аламбера оператор — Кооперативна гра. — 1979. — 552 с.: іл., табл.
Т. 3: Координати — Одночлени. — 1982. — 592 с.: іл., табл.
Т. 4: Ока теореми — Складна функція. — 1984. — 608 с.: іл., табл.
Т. 5: Випадкова величина — Осередок. — 1985. — 623 с.: іл., табл.
ВІД РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ
МАТЕМАТИЧНА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ — довідкове видання по всіх розділах математики. Основу Енциклопедії складають оглядові статті, присвячені найважливіших напрямів математики. Основна вимога до статей такого типу — можлива повнота огляду сучасного стану теорії при максимальній доступності викладу; ці статті в цілому доступні студентам-математикам старших курсів, аспірантам і фахівцям в суміжних областях математики, а в певних випадках — фахівців в інших областях знання, застосовує в своїй роботі математичні методи, інженерам і викладачам математики. Передбачено, далі, середні за розміром статті по окремим конкретним проблемам і методам математики; ці статті призначені для більш вузького кола читачів, тому виклад у них може бути менш доступним. Нарешті, ще один тип статей — краткио довідки-визначення. Наприкінці останнього тому Енциклопедії буде поміщений предметний покажчик, куди увійдуть не тільки назви всіх статей, але і багато поняття, визначення яких будуть приводитися всередині статей перших двох типів, так само як і згадувані в статтях найбільш важливі результати. Більшість статей Енциклопедії супроводжується списком літератури з порядковими номерами у кожного назви, що дає можливість цитування в текстах статей. В кінці статей (як правило) зазначено автора або джерело, якщо стаття вже була опублікована раніше (в основному — це статті Великої Радянської Енциклопедії). Імена іноземних (крім стародавніх вчених, що згадуються в статтях, супроводжуються латинським написанням (якщо немає посилання на список літератури).
Принцип розташування статей в Енциклопедії — алфавітний. Назва кожної статті дано жирним ПРОПИСНИМ шрифтом; в окремих випадках продовження назви статті дається в розрядку. Еслп назва статті — термін, що має синонім, то останній наводиться після основного і також виділяється за допомогою розрядки. Розрядка застосовується н всередині тексту статей, якщо дається визначення понять-т і я, необхідного для розуміння даної статті, або формулюється теорема правило іт. д., мають спеціальну назву. У багатьох випадках назви статей складаються з двох і більш слів. У цих випадках терміни даються або в найбільш поширеному вигляді, або на перше місце виноситься головне за змістом слово. Якщо у назву статті входить власне ім'я, воно виноситься на перше місце у списку літератури до таких статей, як правило, міститься першоджерело, що пояснює назву терміна). Назви статей даються переважно в однині.
В Енциклопедії широко використовується система посилань на інші статті, де читач знайде додаткову розглянутої теми інформацію. Посилання на інші статті виділяється курсивом. У дефініції не дається посилання на термін, що фігурує у назві статті.
З метою економії місця в статтях прийняті звичайні для енциклопедій скорочення деяких слів.
Розрахована на широке коло фахівців — науковців, інженерів, викладачів вузів, технікумів та середньої школи, аспірантів і студентів.
Заборонено
