Стан на фото.
Слово Польське (пол. Słowo Polskie) — польський часопис, що видавався з 1895 до серпня 1946 року у Львові.
Перший номер часопису «Слово Польське» Станіслав Щепановський видав 1895 році. Друкарня розташовувалася на вул. Хоронщизни (нині — вулиця Чайковського), а редакція — на вул. Зиморовича, 15 (нині — вулиця Дудаєва). Головною перевагою цього львівського періодичного видання було те, що новини не передруковувались із інших газет, а надходили безпосередньо з місця події телефоном або телеграфом, найчастіше з Відня. В газеті в 1902 році була надрукувана частина роману Владислава Реймонта «Селяни» (пол. Chłopi). 1924 року за роман «Селяни» Владислав Реймонт отримав Нобелівську премію з літератури. Часопис був популярним серед представників Національно-демократичної партії, яку підтримували промисловці, торговці, приватні чиновники і духовенство, а також серед польської молоді Львова. Читачі підтримували «Слово Польське» з ідеологічних, патріотичних та національних міркувань. Особливого шарму часопису надавали статті і вірші і відомого львівського поета Яна Заградніка.
Головним редактором цього часопису був нафтовий магнат Вацлав Вольський (з 1863 до 1922 рік). Він не лише фінансував газету, але й друкував власні статті, переважно патріотичної тематики. 1918 року Вацлав Вольський брав активну участь у обороні Львова. Дружина Вацлава — Мариля Вольська та їхня дочка Беата Вольська теж друкували власні вірші у цьому часописі.
Упродовж 1895—1902 років редактором часопису був Станіслав Россовський. З 1902 по 1915 рік головним редактором газети був Зигмунт Василевський. За його керівництва часопис став ще популярнішим. Його статті розглядали досить важливі питання. Але на жаль на нагальні місцеві проблеми редакція майже не звертала уваги. Зигмунд Василевський виховав цілу плеяду відомих журналістів, таких як Тадеуш Опіол, Ієронім Вежиньський, Вітольд Транд та Єжи Бандровський.
Słowo Polskie – polska gazeta, wydawana od 1895 do 1934 roku we Lwowie. Słowo Polskie. Ilustracja wydanie z 14.11.1897
Заборонено
