Состояние лота видно на фото. Размер 85 см х 57 см. Художник Т. Лящук
«Лілея» — український радянський фільм-балет. Постановку балету «Лілея» з лібрето Всеволода Чаговця та музикою Костянтина Данькевича у 1940 році ще перед Другою світовою війною здійснив Вахтанг Вронський. У 1959 році Вронський разом із Василем Лапокнишем зняв однойменний фільм. Сюжет фільму базується на різних віршах з «Кобзаря» Тараса Шевченка.
Прем'єра фільму відбулася в УРСР у Києві у 1959 році.
1820-ті роки, Україна перебуває під колоніальним гнітом Московії. Кріпачка-молодиця Лілея та кріпак-парубок Степан закохуються, але їх намагається розлучити злий Князь-москаль. Фільм закінчується сценою народного повстання проти поневолювачів-москалів.
В основу фільму лягли образи і мотиви кількох творів Т. Шевченка, зокрема балад «Лілея», «Русалка», «Утоплена», поем «Осика»(«Відьма»), «Невольник» («Сліпий»). Адрій Малишко додав і дикторський текст з його віршів.
У основі сюжету – історія кохання Лілеї й Степана, що зростали разом. Князь (збірний образ з «Княжни», «Марини») переслідує закоханих, але громада відправляє Степана на Січ, а Лілея знаходить притулок у циган (образ циганського табору є у «Відьмі»). Уві сні вона бачить коханого з русалками (до цих міфологічних персонажів Шевченко звертався в «Русалці», «Утопленій»). Героя по дорозі на Січ ловлять і осліплюють князівські гайдамаки; Степан стає кобзарем (мотив зі «Сліпого»), що закликатиме народ до боротьби. Лілея гине, а люд повстає і вбиває жорстокого князя.
Музична складова, як і сценарій, також покликалася на Кобзаря: композитор використав народну музику, причому музичний лейтмотив героїні – «Ой зійди, зійди ти, зіронько та вечірняя» – одна з улюблених Шевченкових пісень; музичною темою повстання став «Заповіт».
Заборонено
