Таким чином, у літературі 20-х рр. співіснували дві принципово від
мінні концепції теоретичної інтерпретації приватного капіталу та приват
ного підприємництва: марксистська, яка грунтувалася на принципах кла
сово-формаційного аналізу соціально-економічних явищ, та немарксист-
ська, представники якої дотримувалися теоретико-пізнавальних підвалин
4 еволюційного підходу до виявлення природи економічних процесів. По
няття "приватний капітал" ототожнювалося з конкретними організацій
но-господарськими формами підприємництва в різних галузях народного
господарства. Його марксистське тлумачення не охоплювало всієї пробле
матики приватного підприємництва в 20-х рр. Соціально-класові ознаки
не були вичерпними для повноцінного аналізу приватногосподарських
форм діяльності населення. Визначення "приватне підприємництво", що
відповідало конкретним формам господарювання в торгівлі, промислово
сті, сільському господарстві, є найбільш повним і точним для його вико
ристання в історичних дослідженнях. Доповнення "приватне" не завжди
відповідало його функціональному значенню, тому що його використову
вали переважно для протиставлення "капіталістичного" підприємництва
різним соціалістичним формам господарювання, а також кооперативним
товариствам. Усі дослідники, які займалися окресленою проблемою, ви
різняли серед приватного підприємництва капіталістичне і просте товарне
виробництво, хоч у реальному житті їх було важко розрізнити.