Опис: Укійо-е (浮世絵, картини (образи) мінливого світу) - рух в образотворчому мистецтві Японії, яке розвивалося з періоду Едо.
Слово укійо, дослівно перекладається як «плаваючий світ», є омофоном буддійського терміну «світ скорботи», але написано іншими ієрогліфами. Спочатку термін «укійо» використовувався в буддизмі як позначення «смертного світу, долини скорботи», але в період Едо, з появою спеціально відведених міських кварталів, в яких процвітав театр Кабукі і розташовувалися будинки гейш і куртизанок, термін був переосмислений, і часто його стали розуміти як «світ швидкоплинних задоволень, світ любові».
Принти Ukiyo-e є основним видом гравюри на дереві в Японії. Цей вид мистецтва став популярним в міській культурі Едо (сучасний Токіо) у другій половині сімнадцятого століття.
[2] Для створення укійо-е були потрібні художник, різьбяр і друкар. Укійо-е були зроблені наступним чином. Прообраз гравюри художник робив на тонкому папері тушшю, різьбяр приклеював цей малюнок лицьовою стороною на дошку з вишні, груші або самшиту і вирізав з неї ділянки, на яких папір була білого кольору, отримуючи таким чином першу друкарську форму, але руйнуючи сам малюнок. Потім було зроблено кілька чорно-білих принтів, на яких художник вказав передбачувані кольори. Різьбяр виготовив необхідну кількість (іноді більше тридцяти) друкарських форм, кожна з яких відповідала одному кольору або тону. Друкар, обговоривши з художником колірну гамму, наносив на отриманий набір форм фарбу рослинного або мінерального походження і вручну друкував гравюру на вологому рисовому папері.
Про виконавця:
Утагава Кунійоші.
https://ru.wikipedia.org/wiki/Утагава_Ку..
ÐÑо гÑавÑÑÑ:
УÑагава ÐÑнÑйоÑÑ Â«Ð£ÐµÑÑÐ³Ñ ÐенÑин»
УеÑÑÐ³Ñ ÐенÑин зобÑажений ÑидÑÑим в одÑÐ·Ñ ÑенÑÑ-воÑна повеÑÑ Ð¾Ð±Ð»Ð°Ð´ÑнкÑв з бÑÐ»Ð°Ð²Ð¾Ñ Ð² пÑавÑй ÑÑÑÑ.
https://ru.wikipedia.org/wiki/УÑÑÑги_ÐÑнÑ...
.1854
Це ÑÑеÑÑй аÑкÑÑ ÑеÑÑÑ 1845 ÑÐ¾ÐºÑ Â«ÐзеÑкало гÑдноÑÑÑ Ð²Ð¾ÑнÑв наÑÐ¾Ñ ÐºÑаÑни»
http://www.kuniyoshiproject.com/Mirror of Our Coun...'s%20Military%20Elegance.htm
РозмÑÑ: пÑиблизно 25 Ñ 38 Ñм (Ñак званий «обан»)
ÐанÑ: мÑÑÑ-е (обÑази воÑнÑв)
ÐÑÐ´Ð¿Ð¸Ñ ÐÑнÑйоÑÑ
ÐеÑаÑка видавÑÑ
ÐеÑаÑка Ñколи УÑагава,
ÐеÑаÑка ÑензоÑа «ÐÑÑа» (Murata Hiemon).
УкиÑ-Ñ (Ñп. æµ®ä¸çµµ, каÑÑÐ¸Ð½Ñ (обÑазÑ) изменÑивого миÑа) â напÑавление в изобÑазиÑелÑном иÑкÑÑÑÑве Японии, полÑÑивÑее ÑазвиÑие Ñ Ð¿ÐµÑиода Ðдо.
Слово ÑкиÑ, доÑловно пеÑеводÑÑееÑÑ ÐºÐ°Ðº «плÑвÑÑий миÑ», ÑвлÑеÑÑÑ Ð¾Ð¼Ð¾Ñоном к бÑддиÑÑÑÐºÐ¾Ð¼Ñ ÑеÑÐ¼Ð¸Ð½Ñ Â«Ð¼Ð¸Ñ ÑкоÑби», но запиÑÑваеÑÑÑ Ð´ÑÑгими иеÑоглиÑами. ÐеÑвонаÑалÑно ÑеÑмин «ÑкиÑ» ÑпоÑÑеблÑлÑÑ Ð² бÑддизме как обознаÑение «бÑенного миÑа, Ñдоли пеÑали», но в ÑпоÑÑ Ðдо, Ñ Ð¿Ð¾Ñвлением ÑпеÑиалÑно оÑведÑннÑÑ Ð³Ð¾ÑодÑÐºÐ¸Ñ ÐºÐ²Ð°ÑÑалов, в коÑоÑÑÑ Ð¿ÑоÑвеÑал ÑеаÑÑ ÐабÑки и наÑодилиÑÑ Ð´Ð¾Ð¼Ð° Ð³ÐµÐ¹Ñ Ð¸ кÑÑÑизанок, ÑеÑмин бÑл пеÑеоÑмÑÑлен, и заÑаÑÑÑÑ ÐµÐ³Ð¾ ÑÑали понимаÑÑ ÐºÐ°Ðº Â«Ð¼Ð¸Ñ Ð¼Ð¸Ð¼Ð¾Ð»ÑÑнÑÑ Ð½Ð°Ñлаждений, Ð¼Ð¸Ñ Ð»Ñбви».
ÐÑавÑÑÑ Ð² ÑÑиле ÑкиÑ-Ñ â оÑновной вид кÑилогÑаÑии в Японии. ÐÑа ÑоÑма иÑкÑÑÑÑва ÑÑала попÑлÑÑной в гоÑодÑкой кÑлÑÑÑÑе Ðдо (ÑовÑеменнÑй Токио) во вÑоÑой половине XVII века.
ÐÐ»Ñ ÑÐ¾Ð·Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ ÑкиÑ-Ñ ÑÑебовалиÑÑ ÑÑдожник, ÑезÑик и пеÑаÑник[2]. УкиÑ-Ñ Ð¸Ð·Ð³Ð¾ÑовлÑлиÑÑ ÑледÑÑÑим обÑазом. Ð¥Ñдожник ÑÑÑÑÑ Ð´ÐµÐ»Ð°Ð» на Ñонкой бÑмаге пÑоÑоÑип гÑавÑÑÑ, ÑезÑик пÑиклеивал ÑÑÐ¾Ñ ÑиÑÑнок лиÑевой ÑÑоÑоной на доÑÐºÑ Ð¸Ð· виÑни, гÑÑÑи или ÑамÑиÑа и вÑÑезал из Ð½ÐµÑ Ð¾Ð±Ð»Ð°ÑÑи, на коÑоÑÑÑ Ð±Ñмага бÑла белой, полÑÑÐ°Ñ Ñаким обÑазом пеÑвÑÑ Ð¿ÐµÑаÑнÑÑ ÑоÑмÑ, но ÑниÑÑÐ¾Ð¶Ð°Ñ Ñам ÑиÑÑнок. ÐоÑом делалоÑÑ Ð½ÐµÑколÑко ÑеÑно-белÑÑ Ð¾ÑÑиÑков, на коÑоÑÑÑ ÑÑдожник обознаÑал задÑманнÑе ÑвеÑа. РезÑик изгоÑовлÑл необÑодимое колиÑеÑÑво (иногда более ÑÑидÑаÑи) пеÑаÑнÑÑ ÑоÑм, ÐºÐ°Ð¶Ð´Ð°Ñ Ð¸Ð· коÑоÑÑÑ ÑооÑвеÑÑÑвовала Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð¼Ñ ÑвеÑÑ Ð¸Ð»Ð¸ ÑонÑ. ÐеÑаÑник, обговоÑив Ñ ÑÑдожником ÑвеÑовÑÑ Ð³Ð°Ð¼Ð¼Ñ, наноÑил кÑаÑÐºÑ ÑаÑÑиÑелÑного или минеÑалÑного пÑоиÑÑÐ¾Ð¶Ð´ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð½Ð° полÑÑивÑийÑÑ Ð½Ð°Ð±Ð¾Ñ ÑоÑм и на влажной ÑиÑовой бÑмаге вÑÑÑнÑÑ Ð¿ÐµÑаÑал гÑавÑÑÑ.
Ð ÑÑдожнике:
УÑагава ÐÑниÑÑи.
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%82%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%9A%D1%83%D0%BD%D0%B8%D1%91%D1%81%D0%B8
РгÑавÑÑе:
УÑагава ÐÑниÑÑи «УÑÑÑги ÐÑнÑин»
ÐзобÑажÑн ÑидÑÑий УÑÑÑги ÐÑнÑин в одежде воина-монаÑа повеÑÑ Ð´Ð¾ÑпеÑов Ñ Ð±Ñлавой в пÑавой ÑÑке.
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%8D%D1%81%D1%83%D0%B3%D0%B8_%D0%9A%D1%8D%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%BD
.1854
ÐÑо ÑÑеÑий лиÑÑ Ð¸Ð· ÑеÑии 1845 года "ÐеÑÑало доÑÑойнÑÑва воинов наÑей ÑÑÑанÑ"
http://www.kuniyoshiproject.com/Mirror%20of%20Our%20Country's%20Military%20Elegance.htm
РазмеÑ: пÑимеÑно 25 Ñ 38 Ñм. (Ñ.н. "обан")
ÐанÑ: мÑÑÑ-Ñ (изобÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð²Ð¾Ð¸Ð½Ð¾Ð²)
ÐодпиÑÑ ÐÑниÑÑи
ÐеÑаÑÑ Ð¸Ð·Ð´Ð°ÑелÑ
ÐеÑаÑÑ ÑÐºÐ¾Ð»Ñ "УÑагава",
ÐеÑаÑÑ ÑензоÑа "ÐÑÑа" (ÐÑÑаÑа ХиÑмон).
ÐÐ°Ð·Ð¾Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¾Ñ Ð¡Ð°Ð¹ÑÑ Ñ ÑкÑаÑнÑÑка. ÐеÑеклад з ÑнÑÐ¸Ñ Ð¼Ð¾Ð² здÑйÑнÑÑÑÑÑÑ Ð·Ð° Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ð°Ð²ÑомаÑиÑного маÑинного пеÑекладÑ.
ÐÑдÑак, ÐоÑиÑÑÑваÑÑ Ð¼Ð°ÑÑÑ Ð²ÑаÑовÑваÑи, Ñо маÑинний пеÑеклад не Ñ ÑоÑним. У ÑÐ°Ð·Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑпÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿Ð¸ÑÐ°Ð½Ñ Ñодо ÑоÑноÑÑÑ Ð¿ÐµÑекладÑ, пеÑевага надаваÑимеÑÑÑÑ Ð¾ÑигÑÐ½Ð°Ð»Ñ ÑекÑÑÑ ÐÑодавÑÑ.