Іван Франко.ЗАХАР БЕРКУТ. Подарункова антикварна книга 1960 р. Художник Валентин Литвиненко. RARE!

Розпродаж домашньої бібліотеки!

Перлини української класики.

ВЕРШИНИ УКРАЇНСЬКОГО КНИГОВИДАННЯ.

Антикварне багато ілюстроване подарункове каталожне літературно-художнє малотиражне видання.

Бібліографічна рідкість.

Автор: Іван Франко.

ЗАХАР БЕРКУТ.

Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII віці.

Історична повість.

Київ,1960 р.

Видавництво: «Держлітвидав України».

Ілюстрації заслуженого діяча мистецтв УРСР В. Г. Литвиненка.

ДРУКАРНЯ: 4-а поліграффабрика Головполіграфвидаву Міністерства культури УРСР (м. Київ).

Надруковано з матриць Книжкової фабрики «ЖОВТЕНЬ» (м. Київ).

Обсяг: 180 с. + VI аркушів кольорових ілюстрацій.

Збільшений енциклопедичний формат: 26,8 х 21 х 1,7 см.

Тираж незначний: 15 000 примірників.

Номінал високий: 11 крб.

Вага без упаковки: 0,63 кг.

ОПРАВА: Тверда оригінальна високохудожня ледеринова палітурка з написами позолотою на обкладинці та корінці та рельєфним тисненням зображення давньоруського щита часів Карпатської Русі (оформлення художника В.Литвиненка).Для зручності читача книга має ляссе –закладку у вигляді сріблястої тасьми.

Стан: дуже добрий. Розкішна антикварна книга без втрат і годиться на подарунок. Часові плями на кількох сторінках. Книга не потребує жодної реставрації!

Книга без бібліотечних штампів державних бібліотек та без дарчих написів!

Даний екземпляр буде особливо цікавим для колекціонерів-бібліофілів: цей примірник з автентичним відбитком гербового екслібрису першого власника. Цей художній екслібрис із зображенням королівської лілії в обрамленні корони у вузькому середовищі справжніх книголюбів любителів має колекційну цінність і вже давно став символом знаку якості антикварних видань.

* * *

Перед Вами –розкішне подарункове великоформатне антикварне видання 1960 року найвідомішого твору Івана Франка на історичну тему – повісті «Захар Беркут» ( 1882 р.) про боротьбу давніх карпатських общин проти нашестя монголів та соціального гноблення. «Родзинка»даного ошатного видання – неперевершені сюжетні кольорові повноформатні ілюстрації видатного українського художника і графіка Валентина Гавриловича Литвиненка (1908 — 1979), створені митцем за мотивами цієї безсмертної повісті І.Франка у 1950 році.

Свою найкращу історичну повість Іван Франко написав в своєму рідному селі Нагуєвичі наче одним натхненним подихом, буквально за півтора місяці: з 1 жовтня до 15 листопада 1882 року. Твір було написано на конкурс, оголошений львівським часописом «Зоря». Вперше видано у цьому ж часописі у журнальному форматі у 9 номерах за 1883 рік. Повість створена у жанрі історичного епосу і розповідає про відчайдушну боротьбу у XIII столітті невеличкої, але дружної української громади карпатського селища Тухля проти нашестя монгольських завойовників. Після журнального друку у 1883 році повість вийшла окремою книгою у Львові у «Друкарні Товариства ім. Шевченка»: твір було опубліковано без суттєвих змін і відхилень від першодруку, проте в текст повісті внесено деякі мовно-правописні поправки.

У 1902 році у Львові у цій же «Друкарні Товариства ім. Шевченка» накладом «Українсько-руської видавничої спілки» вийшло друге видання повісті з деякими мовно-правописними поправками автора. Всі наступні видання твору були передруками саме видання 1902 року.

Тепер повість «Захар Беркут» справедливо вважається однією з найуспішніших повістей в українській літературі: за більше як 135 років з часу написання повісті, в оригіналі українською мовою цей твір перевидали вже сотні разів загальним накладом понад 5 млн. примірників. Крім того, повість є одним з найвідоміших представників української літератури за кордоном: перший переклад іноземною мовою з'явився 1889 року-вже через 6 років після друку оригіналу українською мовою у 1883 році, а опісля книгу було перекладено вже більш як десятьма іноземними мовами. Найпершим з усіх перекладів «Захара Беркута» був переклад польською мовою, виконаний Марією Семашко й надрукований 33-ма частинами в газеті «Dziennik Łódzki» починаючи з 25 квітня (№ 94) й по 25 червня 1889 року (№140).

Двічі повість І.Франка «Захар Беркут» була екранізована. Український радянський однойменний художній фільм вийшов на широкі екрани у 1971 році ( режисер - Леонід Осика). А в наш час тріумфально представляє новітнє українське кіно українсько-американський художній фільм «Захар Беркут» (2019) режисерів Ахтема Сеітаблаєва та Джона Вінна за мотивами цієї легендарної повісті Івана Франка.

Сюжетна канва твору наступна. Події відбуваються далекого 1241 року. Боярин Тугар Вовк прибуває з донькою Мирославою в Тухольщину в Карпатах, де князь Данило подарував йому землі. Максим, син місцевого старійшини Захара Беркута, та боярська дочка закохалися, але Тугар Вовк категорично проти їхніх стосунків.

Боярин, намагаючись узурпувати владу, вступає в конфлікт з громадою тухольців, які звикли жити незалежно. Протистояння досягає апогею, коли Тугар Вовк під час громадської ради вбиває Митька Вояку, який мав свідчити проти нього, — і громада проганяє вбивцю. Залишивши загін воїнів охороняти свій дім, боярин з Мирославою їде до монголів, на бік яких цейзрадникперейшов ще під час битви на Калці.

Згодом негідник Тугар Вовк супроводжує десятитисячне монгольське військо під командуванням Бурунди-бегадира, яке вирушило на тухольський перевал. У зіткненні з передовими монгольськими загонами Максим Беркут попадає в полон. А невдовзі за мудрою порадою Захара Беркута перекрито гірський потік, — і долина села, в якій перебувають монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб убити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима, який раніше врятував його доньку Мирославу від лап карпатського ведмедя.

Тугар Вовк, Бурунда та десятитисячне військо монголів мертве, а Максиму вдається врятуватися. Відчуваючи, що помирає, Захар Беркут виголошує пророчі слова: громадську єдність, завдяки якій було здобуто перемогу, буде втрачено, — лихі часи настануть для народу, але з часом вона відродиться, і настануть щасливі часи її відновлення. У кінці твору Іван Франко пророчо пише для нас усіх таке:

«Аж надто докладно збулося віщування старого громадянина. Великі злигодні градовою хмарою перейшли понад руською землею. Давнє громадство давно забуте і, здавалось би, похоронене. Та ні! Чи не нашим дням судилось відновити його?Чи не ми се жиємо в тій щасливій добі відродження, про яку, вмирачи, говорив Захар, а бодай у досвітках тої щасливої доби?».

То чи зараз не найвища пора нарешті виконати українській громаді заповіт Івана Франка і почати гуртуватись для спільної і рішучої боротьби з всілякими внутрішніми і зовнішніми ворогами України?Лише живучи дружно, працюючи завзято і діючи злагоджено, український народ зможе жити гідно, достойно і незалежно на своїй, Богом даній землі !

АЛЕ ДЕ ТОЙ НОВІТНІЙ ЗАХАР БЕРКУТ, ЯКИЙ БИ ОБ’ЄДНАВ УКРАЇНСЬКУ НАЦІЮ В ЄДИНИЙ ГРІЗНИЙ ДЛЯ ВОРОГІВ УКРАЇНИ КУЛАК?

Тож читаймо українську класику, дивімось українські фільми, думаймо, аналізуймо і відповідно рішуче діймо! А головне, не забуваймо мудре і завжди актуальне гасло:

«РАЗОМ -НАС БАГАТО, І НАС НЕ ПОДОЛАТИ!».

* * *

Книги – морська глибина!

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить!

Іван Франко.

* * *

Розпродаж домашньої бібліотеки!

Якщо для повноти Вашої домашньої бібліотеки Вам потрібні якісь конкретні книги, Ви можете повідомити про це шляхом переписки на цьому сайті! Чим більш конкретнішим буде Ваш запит, тим швидше постараюсь дати відповідь про наявність такої книги у моїй домашній бібліотеці.