Запоріжжя... Чуєш це слово – і перед зором постають велетенські бунчуки димарів «Запоріжсталі», граційно вигнута, мов лебедине крило, гребля Дніпрогесу, малинові корогви заграв, що палахкотять ночами над столицею сталетворців, гінкоплечі електрощогли, що крокують степами України, ніби козацькі сторожкові бекети, й несуть у всі кінці наснагу Славутича…
У народі живе чимало переказів про сиву давнину цього повитого легендами краю і про його сьогоденних героїв – нащадків славних січовиків. У цих переказах – опоетизована любов народу до рідної землі, гордість за свою Вітчизну. У них дається також народна оцінка історичним подіям та особам, своєрідно тлумачаться назви міст, сіл, річок.
На матеріалі переказів, що побутують у Запорозькому краї, й написано ці оповідання-легенди. Автор їх, письменник Павло Супруненко, аматор і невтомний збирач народної творчості, а надто переказів про запорозьких козаків, нині живе й працює у місті Запоріжжі.
Запрещено
